Т. Миськевич, власкор НЮБ НБУВ
Президент України Петро Порошенко оголосив 2016-й рік роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. Про це йдеться в Указі № 702/2015 «Про заходи у зв'язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», який Глава держави підписав 14 грудня 2015 року. Документ, ухвалений з метою посилення соціального захисту постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС громадян, передбачає поліпшення їх медичного та соціально-побутового обслуговування в країні. Кабінету Міністрів було доручено розробити та затвердити план заходів з урахуванням пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових установ і громадських об’єднань щодо втілення прописаних у даному Рішенні положень. Згодом, Верховна Рада ухвалила відповідну Постанову «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», якою зобов’язала Кабінет Міністрів виконати важливі для соціального захисту пункти та передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет на 2016 рік наступне:
- видатки на фінансування заходів, пов’язаних із 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи;
- збільшення обсягу фінансування бюджетних програм, які стосуються медичного забезпечення постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
- збільшення видатків на пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілих дітей та евакуйованих у 1986 році із зони відчуження;
- виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в повному розмірі;
- фінансування реконструкції реабілітаційного центру для постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи;
- врахування при визначенні показників обсягу медичної субвенції чисельності наявного населення міст обласного значення, районів, яке частково обслуговується СМСЧ Міністерства охорони здоров’я України;
- відновлення фінансування бюджетної програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
17 березня 2016 р. Верховна Рада ухвалила законопроект №2093 «Про внесення змін до закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо соціального захисту постраждалих осіб)». Відповідно до документу чорнобильцям повертається низка пільг, відновлюються категорії зон радіоактивного забруднення. Зокрема, тим, хто проживає у зонах гарантованого добровільного відселення, надається право першочергового безоплатного надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Також неповнолітнім дітям і/або дружині померлого ліквідатора аварії 1-ї категорії, незалежно від наявності причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою, надаються пільги, якими користувався померлий, а також одноразова компенсація за втрату годувальника, а надалі - щомісячна компенсація. Дітям-чорнобильцям передбачено надання права на безкоштовне утримання в державних та комунальних дошкільних учбових закладах, а також безкоштовний проїзд в межах України у всїх видах транспорту (окрім таксі).
В законопроекті пропонується встановити розміри мінімальних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пропонуються також заборонити будь-яке обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пропонується також скасувати обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та виплачувати їм пенсії у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу) незалежно від місця роботи, заборонивши застосування для них будь-якого обмеження, тимчасового чи постійного призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання (зміни до статті 58 Закону). Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надаються першочергово безоплатні щорічні санаторно-курортні путівки або виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Накладене на ухвалений Верховною Радою Законопроект президентське вето стало повною несподіванкою для чорнобильців. Петро Порошенко повернув документ до парламенту із внесеними пропозиціями, в яких зазначив, що «пропонований документом підхід не відповідає єдиній політиці держави в системі реформування надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян шляхом забезпечення їх адресності з урахуванням середньомісячного доходу сім'ї». На думку Глави держави, передбачені законопроектом зміни призведуть до додаткових витрат з державного бюджету України (за прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, реалізація закону щорічно потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України в сумі 1,5 млрд гривень), а за відсутності відповідного визначення джерел доходів бюджету в умовах обмеженості бюджетних ресурсів та істотного падіння економіки держави спричинять розбалансування державного бюджету України. В пропозиціях також йшлося про те, що окремі положення закону вводять переваги, що не відповідає конституційним принципам рівності громадян перед законом та недопущення привілеїв. Так, положення ухваленого законопроекту про надання права неповнолітнім дітям і/або дружині (чоловіку) померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, на пільги і пенсійне забезпечення незалежно від наявності причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою є дискримінаційним стосовно членів сімей померлих постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до цієї ж категорії 1, яким відповідні пільги і пенсії надаються лише у разі, якщо смерть годувальника пов'язана з Чорнобильською катастрофою. А положення закону про відновлення компенсацій і пільг громадянам, віднесеним до категорії 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є соціально несправедливими відносно громадян, віднесених до категорії 3, яким відповідні преференції надаються з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, зазначив Петро Порошенко. Президент також вказав на необхідність враховувати соціально-економічне становище в державі та фінансові можливості державного бюджету України.
На сьогодні основнимдокументом, що визначає базові положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, залишається прийнятий 28 лютого 1991 року Українською РСР Закон №796-XІІ «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи». [1] Цим Законом держава взяла на себе обов’язок захисту та повного відшкодування шкоди громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розв’язання проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. В Законі, серед іншого, прописані гарантії підвищених основних та додаткових пенсій та щорічна матеріальна допомога на оздоровлення.
В цілому, на думку експертів, Зaкoн «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» ствoрив нaбaгaтo більшe юридичнoї нeвизнaчeнoсті, а подекуди й бeззaкoння, в пoрівнянні з існуючими дo 1991 рoку. Одним із прикладів виникнення непорозумінь може слугувати той факт, що при виплаті чорнобильцям пенсій за інвалідністю Пенсійний фонд України керується не дійсними нормами даного Закону (ст. 50, 54, 67), а відповідними постановами Кабміну, які в кілька разів знижують об’єми виплат (хоча, хіба має Кабмін такі повноваження? За Конституцією, закон має вищу силу, ніж постанова Уряду). Саме через такі казуси суди регулярно поповнюються соціальними справами.
Як показала практика, майже усі задекларовані права и пільги проіснували лише на папері, адже зa двaдцять п’ять рoків своєї дії він жoднoгo рaзу нe фінaнсувaвся в пoвнoму обсязі. Чорнобильці нарікають, що визнaчeні ч. 4 ст. 54 Зaкoну 6 - 8 -10 мінімaльниx пeнсій інвaліди -ліквідaтoри oтримувaвали лише після тривалої судової проволоки.
Варто зауважити, що останнім часом, чорнобильці стали значно активніше відстоювати свої права у судах. Місцеві та апеляційні адміністративні суди й досі практично переповнені оскарженнями дій або ж бездіяльності соціальних служб з приводу недоплати громадянам належних соціальних виплат – і далеко не тільки від тих громадян, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Люди змушені проходити різні інстанції, оформляти значну кількість документів, аби через суди отримати належні їм виплати. Причиною, вочевидь, є доволі громіздка і не завжди ефективна система управління соціальним захистом громадян в Україні. Така ситуація, в свою чергу, зводить до мінімуму можливість своєчасного розгляду справ –на виконання судових рішень іноді доводиться чекати роками. Утім, навіть у випадку прийняття позитивного рішення суду більшість позивачів не можуть отримати свої кровні у зв’язку з відсутністю коштів у державній казні. «Якщо пенсійний фонд бодай частково виконує рішення, то соціальний захист узагалі їх не виконує. Кажуть, що коштів немає», – стверджує Голова Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Всеволод Смеречинський.
Представник Атомпрофсоюзу Микола Тетерин розповідає, як свого часу чорнобильці добились від Уряду прийняття Постанови Кабміна, згідно з якою чорнобильці почали отримувати доплату, що прив`язувалась до мінімальної зарплатні (150% ). У 2014 році доплату скасували, але люди продовжували її отримувати, оскільки гроші в бюджет вже було закладено. Пізніше навпаки - доплату відновили, проте її не передбачили в ухваленому бюджеті. Тож досі чорнобильці своїх грошей не отримують.
Частішають прецеденти звернень громадян, потерпілих унаслідок чорнобильської катастрофи до Європейського суду з прав людини. Люди вимагають компенсації потерпілим дітям на харчування, оздоровлення, забезпечення ліками, перерахунку пенсій з дотриманням чинного законодавства України та належної виплати пільг, що передбачені законом тощо.
Між тим, як свідчать самі юристи, на таких типових справах побудовано цілий бізнес, а за пільги судяться не лише малозабезпечені та хворі – серед позивачів трапляються і депутати, і прокурори, і самі судді…
Наразі, за різними підрахунками, заборгованість держави перед постраждалими при аварії на ЧАЕС складає мільярди гривень. У той же час катастрофічна ситуація в українській економіці примушує владу до максимального скорочення бюджетних витрат. Задля цього в Україні традиційно в першу чергу «урізаються» соціальна та гуманітарна сфери. І низка Законопроектів, що надійшли до Верховної Ради поточного року стали цьому підтвердженням.
11 травня групою народних депутатів України, у тому числі з Блоку Петра Порошенка, внесено законопроект № 4650 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якому пропонується перегляд «старого» однойменного Закону №796-XІІ. У пояснювальній записці сказано, що одночасна дія двох систем законодавства є неприйнятною, по-перше, тому, що вони базуються на повністю відмінних підходах та принципах, будучи концептуально несумісними у застосуванні. По-друге, за відсутності єдиної бази законодавства СРСР, яка б забезпечувала вільний доступ до такого законодавства та ознайомлення з ним. Тобто, по факту суспільні відносини регулюються нормами, доступ до яких є обмеженим або ж взагалі неможливим, що є грубим порушенням статті 57 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Детальне вивчення основних положень законопроекту № 4650 надало громадськості підстав говорити про потенційну загрозу конституційним правам українських громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв’язку з цим, Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» в особі Президента організації Володимира Войтова, направила лист Голові Верховної Ради України А. В. Парубію з вимогою не чіпати «чорнобильський» закон. Насамперед, в листі йдеться про те, що для перегляду згаданого Закону України немає ніяких правових підстав, позаяк Закон про захист чорнобильців пройшов процедуру всенародного обговорення і був прийнятий тим же складом парламенту, який приймав Декларацію про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, багато інших законів України, легітимність яких не ставиться під сумнів.
Тижнем раніше, 06 травня, Кабінет Міністрів України ініціював прийняття законопроекту про пенсійну реформу № 4608 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій», яким, серед іншого, по суті скасовується основна змістовна частина «чорнобильського» Закону, а саме статті 49-59і 67, де йдеться про пенсійне забезпечення. На думку фахівців, в такий спосіб важливі норми закону ризикують бути передані Уряду України в ручне керування, що суперечить статті 92 Конституції України.
Загалом, протягом 3-х останній років чорнобильців позбавили значної кількості від раніше встановлених пільг, скасовуючи та спрощуючи статті у ряді відповідних законів. В результаті чорнобильцям було фактично скасовано компенсації, право на безкоштовне отримання ліків та санаторне лікування, право на житлову площу та земельні ділянки. Держава перестала надавати дітям постраждалих право на безкоштовне харчування, безкоштовне користування громадським транспортом. Окрім цього, припинено виплати на дітей шкільного віку, які отримали інвалідність, відмінили оздоровчі путівки. Чиновники постійно говорять про нестачу в державі коштів, необхідних на чорнобильські програми. З цього приводу президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз-Чорнобиль України» Володимир Войтов говорить про кореляцію скорочення соціальних витрат та збільшення витрат на саму ЧАЕС. Адже основна маса чорнобильських грошей, які виділяє держава, іде не на вирішення соціальних проблем чорнобильців, як дехто вважає, а на зняття станції з експлуатації та на зону відчуження. «Фактично ЧАЕС виводять із експлуатації за рахунок самих чорнобильців», - констатує очільник. Володимир Шидловський, заступник голови міжнародного Союзу інвалідів ліквідаторів аварії на ЧАЕС вважає, що головною причиною того, що, незважаючи на сучасні технології та залучення коштів світового товариства Україна досі не спромоглася вирішити основні «чорнобильські» питання, є проблема нераціонального розподілення ресурсів в країні.
Останнім часом захист прав чорнобильців набуває дедалі більшої гостроти. Про це свідчать масові акції протесту чорнобильців в регіонах та біля стін Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Адміністрації Президента України в столиці. Так, у березні поточного року колона з близько 300 осіб мітингувальників-чорнобильців перекрила рух по вулиці Грушевського. Учасники вимагали скасування постанови Уряду, що вдвічі «урізала» їх соціальні виплати. 16 квітня чорнобильцями було заблоковано трасу Київ – Харків – Довжанський у селі Войниха, що у Полтавській області з вимогою виплат чорнобильських пенсій та повернення пільг. 12 травня кілька сотень ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що приїхали з різних областей України зібрались біля будівлі Верховної Ради. Мітингувальники протестували проти змін до «чорнобильського закону» , натомість вимагали його виконання. На початку червня під стінами Кабінету міністрів України на акцію протесту вийшов персонал Чернобильської АЕС, а також робітники з інших підприємств зони відчуження. Вони просили чиновників повернути їм надбавку до заробітної плати за радіаційний фактор в роботі в зоні іонізуючого випромінення, яку не отримують з початку року. Дещо пізніше повернення пільг та законних пенсій вимагали чорнобильці зі всієї Хмельниччини, зібравшись на Майдані Незалежності обласного центру.
Масштабну акцію протесту провели 15 червня 2016 року обласні організації «Союзу Чорнобиль України» з Харкова, Чернігова, Луцька, Вінниці, Черкас, Херсону та Луганська, а також окремі районні організації Київської обласної організації біля будівля Адміністрації Президента України. Загалом зібралося близько 2-х тисяч чорнобильців, які висловлювали обурення бездіяльністю влади щодо забезпечення конституційних прав громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Лідери громадських чорнобильських організацій підготували Звернення до Президента Петра Порошенка, в якому констатували що до цього часу органами державної влади, передусім Кабінетом Міністрів України, не виконані вимоги, викладені у «Резолюції Всеукраїнської акції солідарності чорнобильців у боротьбі за свої права», що відбулася 23 березня 2016 року біля будинку Уряду України. Не прислухалися й народні депутати України до вимог, що містяться у «Рішенні Всеукраїнської акції протесту чорнобильців», яка проходила 12 травня 2016 року біля будинку парламенту України. В звернені йдеться, що українські чорнобильці не можуть і не будуть терпіти таку цинічну бездіяльність влади щодо виконання конституційного обов’язку захищати права постраждалих, що прямо прописано у статті 16 Основного Закону України та намагання Урядом і парламентом України і далі нищити залишки системи соціального захисту постраждалих громадян, брутально порушуючи при цьому принципи державної політики щодо обов’язковості консультацій з громадськістю, визначені статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також європейські стандарти у цій галузі, встановлені, зокрема, «Віденською Конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», ратифіковану Законом України № 34/96 від 12. 07. 1996 р. Зокрема, Главі держави, як до Гаранта конституційних прав і свобод людини, було висловлене прохання виконати своє зобов’язання, надане 26 квітня 2016 року під час покладання квітів до Меморіалу Героям-чорнобильцям, щодо проведення особистої зустрічі з лідерами всеукраїнських громадських чорнобильських організацій та ініціювати відкликання з Верховної Ради України вищезгаданих законопроектів № 4650 «Про правонаступництво України» щодо скасування дії актів СРСР на території України» та № 4608 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій», які категорично не сприймаються чорнобильської громадськістю.
Того ж дня, у приміщення Верховної Ради України відбулося засідання робочої групи зі створення Чорнобильської асоціації народних депутатів України, у якому взяв участь віце-президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», народний депутат України І, ІІ і ІІІ скликань Володимир Яценко. Учасники засідання, серед яких були народні депутати поточного і попередніх скликань, які мають «чорнобильський» статус, обговорили проект Статуту майбутньої асоціації, шляхи законодавчого розв’язання проблемних питань чорнобильців, а також пропозиції громадських чорнобильських організацій щодо невідкладних заходів, які мають бути вжиті на законодавчому рівні для поліпшення соціального захисту постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС. Важливої уваги було приділено необхідності невідкладного розгляду в Парламенті та прийняття законопроекту № 4442 (4442-1) «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що став результатом майже річної співпраці громадських чорнобильських організацій з Мінсоцполітики України. В документі йдеться про поліпшення пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців. За основу подальшої роботи щодо поновлення прав інших категорій чорнобильців було запропоновано взяти законопроект № 2093, який був одобрений у Верховній Раді України, але заветований Президентом.
Тим часом, українські чорнобильці чекають від влади належного реагування на їх законні вимоги вважаючи, що Указ Президента України від 14. 12. 2015 року № 702 «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», і постанова Верховної Ради України від 12. 11. 2015 року № 793 «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» залишаються, по суті, порожніми деклараціями. Громадяни, що постраждали внаслідок трагедії закликають можновладців не обмежуватись урочистими промовами та покладанням квітів у пам’ятні дати. Водночас не слід забувати, що чорнобильські пільги – не привілей і у разі, якщо обіцяне посилення соціального захисту сьогодні з ряду об’єктивних причин не є можливим, важливо зберегти хоча б існуючі права постраждалих.
(Матеріал підготовлено з використанням інформації наступних джерел: Офіційне інтернет-представництво Президента України: www.president.gov.ua; Я – Чернобылец: www. alder.pp.ua; Чорнобильський фонд здоров`я: www. chernobyl-people.org; Союз Чернобыль Украины: www.souzchernobyl.org; офіційний веб-портал Верховної Ради: w1.c1.rada.gov.ua; Всеукраїнське об`єднання ветеранів Чорнобиля: veteranychernobyl.info).
Обов’язок Держави щодо відшкодування шкоди, завданої Чорнобильською катастрофою, випливає також з положень Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року відповідно до Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» від 12 липня 1996 року № 334/96–ВР.
Нагадаємо, що в 2011р. Окружний адміністративний суд м. Києва заборонив чорнобильцям протестувати у м. Києві. Відповідне рішення було прийняте за позовом міської держадміністрації.
Немає коментарів:
Дописати коментар