-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Заявка на кредит онлайн        Бесплатные кредитные карты        Реклама в анонімних оголошеннях    ☢ ☢

Мільярди на оборону та зменшення субсидій: чи ефективний бюджет-2019

Кабмін презентував у Верховній Раді проект кошторису на наступний рік. Держбюджет-2019 складає 1292,7 мільярда гривень – на 130 мільярдів більше, ніж цьогорічний. Чи сприятливий економічний прогноз закладений у кошторисі, чи дійсно збільшення зарплат і пенсій покращить життя громадян та як бюджет оцінюють нардепи? Відповіді на ці питання – в матеріалі “Українського інтересу”.

ВВП, курс, інфляція та борг

Наступного року зростання ВВП прогнозують на рівні 3%, хоча вже за підсумками другого кварталу цього року воно складає 3,8%. Прогноз песимістичний, хоча МВФ пророчить нам приріст на 3,3%, а Світовий банк – навіть на 4%. Песимізм пов’язаний із тим, що реалізація проекту “Північний потік – 2” призведе до втрат – зменшиться експорт послуг.

З таким тривідсотковим ростом справи кепські. Ми постійно прагнемо наздогнати економіку хоча б нашої сусідки Польщі – вона у п’ять разів більша за нашу. З цими 3% ми досягнемо рівня цієї країни лише за 24 роки. Чому так важливо “зрівняти” економіки? Ми маємо дуже серйозну тенденцію відтоку мізків у Польщу – там офіційно працює близько мільйона наших громадян, а це призводить до того, що наша економіка розвивається ще менше.

Курс прогнозують на 29,4 гривень за долар. Це досить оптимістично. Якщо ж нацвалюта послабне, бюджет отримає додаткові ресурси від імпорту й інфляції. Долар дійсно коштуватиме до 30 гривень, якщо МВФ нарешті передасть нам “кредит стабільності”. Але якщо наступного року Україні відмовляться відстрочити виплати боргів, і до того ж не буде достатньо валюти, щоб стримувати курс, можна точно очікувати його стрибка.

Інфляцію прогнозують на рівні 7,4% замість 9%. Експерти ж у таку цифру не вірять: допускають її прискорення до 12%, бо державного регулювання цін та контролю за валютним курсом немає.

Державний борг має зменшитись по відношенню до ВВП – він уже становитиме не 60%, а 52,2%, а згодом – 49%. Видатки на його обслуговування дуже значні, але іншого виходу країна не має.

Зарплати, пенсії та субсидії

Уряд заклав у бюджет помірне зростання мінімальної зарплати і мінімальної пенсії. Але люди зростання не відчують – його з’їсть інфляція. Коли збільшують зарплати, пенсії, одразу зростають ціни на такі товари, як хліб, молоко, медикаменти. Тобто ці видатки залишаться такими ж у реальному вираженні.

Мінімальна зарплата зросте з 3723 гривень до 4123. Але це 141 долар, а в 2015 році зарплата становила 152 долари, тому про зростання говорити складно. Прожитковий мінімум кілька років тому закладали на 157 доларів, а тепер це – 55.

Соціальні видатки складуть 301,8 мільярда гривень (+14,8 мільярдів гривень). Дуже суттєво скоротили допомогу чорнобильцям. У 2013 році це було 320 мільйонів доларів, а зараз – 60. Прикро, але також скасовується програма щодо створення робочих місць на Донбасі.

Під питанням субсидії. Цьогоріч на них виділили 70 мільярдів, а на 2019 планують виділити 55. Гройсман наголошує, що субсидії матимуть усі, кому вони дійсно необхідні. Зважаючи на те, що для населення піднімуть ціни на газ (до речі, досі невідомо, на скільки), субсидії точно отримуватиме менше людей. Імовірно, буде заборгованість, коштів на всіх не вистачить.

Навантаження по цим видаткам на бюджет зростає, і тому важливою є енергоефективність. У бюджеті-2019 на неї передбачили 1,6 мільярда. На підвищення надійності постачання електроенергії – мільярд. На теплі кредити піде 400 мільйонів гривень. Остання позначка надто низька. Якщо виділити більше коштів, більше людей зможе утеплити свої домівки і витрачати менше. Відповідно, необхідність у субсидіях зменшилася б.

На що виділили найбільше коштів

На безпеку і оборону виділять 209,5 мільярдів гривень. З цієї суми на розвиток і модернізацію військової техніки піде 36,2 мільярда – удвічі більше, ніж цьогоріч. На громадську безпеку закладють 82,1 мільярда гривень. Фінансування МВС збільшується на чверть, СБУ – на два мільярди. Грошове забезпечення військових збільшиться на 24,1 мільярда і становитиме 108,3.

Обіцяють збільшити мінімальні зарплати військовим до 10 тисяч гривень. “У ДСНС донедавна отримували 3,5 тисячі, а тепер ця позначка буде не меншою 9 тисяч гривень”, – наголосив Гройсман.

Лідер “Опоблоку” Юрій Бойко вважає, що оборонний вектор бюджету робить його антисоціальним: “Кошторис у гірших традиціях минулого року. Це різке скорочення соцвиплат по всіх напрямках і при цьому збільшення видатків силовим структурам на 15 мільярдів. Просто продовжується будівництво поліцейської держави з бідним населенням”.

Нардеп та експерт Реанімаційного пакету реформ Олена Ситник теж вважає грошовий розподіл нераціональним. “Другий рік продовжується ця тенденція: приблизно 108 мільярдів на ЗСУ, які рятують нас від ворога, та майже стільки ж на всі силові структури, ефективність дій яких дуже низька”.

Пріоритетом лишається ремонт доріг. Вони обійдуться у 56 мільярдів гривень (на 8,3 мільярда більше, ніж зараз). На безпеку дорожнього руху піде 2,5 мільярда (майже на мільярд більше), на розвиток доріг місцевого значення – 17,7 (+ 6,1 мільярда).

Наступного року серйозно візьмуться за модернізацію українських шахт. На це спрямують 2,3 мільярди. В альтернативні джерела енергії закладають 713,7 мільярда – на реконструктуризацію гідроелектростанцій.

Бюджетом передбачили запровадження програми дотацій сільськогосподарським підприємствам. Зокрема, 1,38 мільярда – на компенсацію сільськогосподарської техніки. Загалом на агропромисловість піде 6,9 мільярдів гривень. Місцеві бюджети зростуть на 41 мільярд.

У проекті бюджету знову виділяють кошти на проведення земельної реформи – 243,3 мільйона гривень, але її доля поки до кінця не визначена.

Собі гроші урізали

Наступного року Кабінет міністрів, Верховна Рада та Адміністрація Президента отримуватимуть менше коштів. На діяльність апарату Верховної Ради виділять на 4% менше, на 11% скорочують видатки Адміністрації Президента, фінансування Кабінету міністрів – на 9%.

Охорона здоров’я та освіта

Сучасна система охорони здоров’я отримає 92,3 мільярда. Це на 9,5 мільярдів більше, ніж минулоріч – зовсім незначне підвищення, з урахуванням інфляції. За словами Гройсмана, сьогодні уже виписали 25 мільйонів рецептів на безкоштовні ліки. Але обіцяють не лише доступні ліки (на мільярд гривень), а й безкоштовну діагностику – на це спрямовують два мільярда.

На основну систему первинної охорони здоров’я виділяють 15,3 мільярда, на екстрену медичну допомогу – мільярд. До цієї суми свою частку докладе також місцева влада. Обіцяють перенавчити персонал, закупити необхідне обладнання, підвищити зарплати медикам. Очікується, що близько 20 мільйонів людей укладуть договір із лікарем до кінця року. Сьогодні це – 18 мільйонів.

Важливо, що цьогоріч на лікування онкохворих уже до травня витратили 390 мільйонів гривень, а така ж сума закладена у держбюджеті на цю потребу на весь наступний рік.

На освіту спрямовують 242 мільярди (на 27,8 мільярдів більше, ніж торік), на модернізацію початкової школи – мільярд.

Культура

Ще 5,4 мільярда піде на фінансування культури. Один мільярд виділять на підтримку державного кіно. “Сьогодні 80 українських кінострічок у виробництві. Важливо виділити 500 мільйонів на громадський бюджет – ці гроші підуть на формування культурної спадщини”, – наголосив Гройсман. Тобто врешті відходять від залишкового принципу фінансування культури.

Доходи бюджету

Цього року планували надходження від приватизації на 21,3 мільярди гривень, але за першу його половину вона принесла лише 50 мільйонів гривень, а не заплановані 4,6 мільярдів. На наступний рік таких надходжень намітили на 17,1 мільярдів – недосяжна позначка.

У 2018 НБУ повинен був перерахувати до бюджету 50,5 мільярдів гривень, але передав лише 44,6 мільярдів. Наступного року уряд планує отримати від Нацбанку 45,6 мільярдів, але в НБУ прогнозують, що зможуть дати лише 35. Саме приватизація та дохід від Нацбанку – найсумнівніші статті доходів.

Бюджет планують наповнювати за рахунок підвищення вартості алкоголю, сигарет та мобільного зв’язку. Ставки акцизів на пиво, вина, етиловий спирт, сигарети зростуть на 9%. А до 2021 року сигарети здорожчають ще наполовину. За користування радіочастотами мобільні оператори платитимуть на 9% більше ставки рентної плати. Отже, здорожчає мобільний зв’язок.

Імпорт же поповнить скарбницю на 339 мільярдів гривень за рахунок ПДВ з ввезених товарів. Кабмін також прогнозує зростання ставок за зовнішніми позиками – 9% річних, а раніше було 6-7%. На внутрішньому ринку ставки ще вищі – 15,7%.

Як оцінюють бюджет-2019 нардепи

Тепер комітети почнуть кількамісячне “турне” по бюджетному процесу. Запрошуватимуть центральні органи виконавчої влади, які забезпечують надходження та претендують на видаткову частину. Дохідна частина починає першою – уже в понеділок заслухають Нацбанк, ДФС, митницю, Фонд держмайна, Мінфін. Гройсман вважає такий проект бюджету реалістичним і радить нардепам розглядати його без передвиборчого популізму.

Втім, оцінки держбюджету нардепами не дуже позитивні. Член комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Андрій Антонищак стверджує: “Кабмін ліпить будь-що і кидає на парламент, а парламент потім шукає, де ці кошти взяти. Основний тягар ляже на наш комітет митної політики і бюджетний комітет. У нас неправильний орієнтир: насамперед, потрібне не наповнення бюджету податками, а створення робочих місць”.

Олена Ситник також невдоволена проектом бюджету: “Системного довгострокового бачення в уряду немає. Головне – набрати більше політичних балів, а що буде з людьми – нікого не цікавить”.

Голова підкомітету з питань доходів державного бюджету Павло Унгорян розглядає кошторис більш позитивно. “Перш за все він надійшов вчасно – це важливо. Це бюджет “стриманого оптимізму”. Основні параметри достатньо “кріпко збиті” – головні видаткові статті враховані, є навіть невеличке зростання. Має більш-менш нормальний вигляд, але це тільки перше читання.

За його словами, зараз передивлятимуться видатки на оборонно-промисловий комплекс, на освіту і охорону здоров’я. Але ключові питання – надходження до дохідної частини. Щороку вона просідає через недонадходження коштів по приватизації, по питаннях прибутковості, невиплати Нацбанку.

Але ключову проблему Унгорян вбачає у транші на мільярд: “МВФ заявила, що надасть Україні черговий транш лише після ухвалення бюджету в цілому. Від того, наскільки це пройде гладко, залежить те, наскільки вчасним буде обслуговування зовнішніх боргів, фінансування видатків, яких на кінець 2018 року накопичилося досить багато. На жаль, ці турбулентні умови можуть відбитися і на бюджеті-2019”.

Ухвалення кошторису обіцяють не затягувати. “Скоріше за все, буде, як і минулогоріч: ніяк не могли домовитися, сперечалися, а пізніше взяли все докупи, зачитали свої і 15-хвилинні “хотєлкі” та дійшли згоди”, – каже Антонищак. Отже, матимемо остаточний держбюджет наприкінці листопада – на початку грудня.

Ганна Пєшкова, Ганна Веретенник,
“Український інтерес”

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free