-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Заявка на кредит онлайн        Наш Телеграм канал        Бесплатные кредитные карты        Реклама в анонімних оголошеннях    ☢ ☢

02.01.2019

КС поділив громадян на категорії за непорушністю державних гарантій

Цього року Конституційний Суд 4 рази звертався до питань соціального захисту. Точніше — щодо припустимості звуження або обмеження його обсягу. Тричі він констатував повну або часткову неконституційність подібних актів парламенту. Одного разу відмовив. Чи є логічним поділ громадян на «захищених» і «особливо захищених»? У КС із цього питання немає єдності.

«Совєтський» анахронізм

Двічі єдиний орган конституційної юрисдикції ставав на бік суб’єктів подань і висновував, що є певні категорії громадян, перед якими держава в невідплатному боргу. Так, у рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 Суд наголосив, що «громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції». І це є обов’язком кожного. Спираючись на стст.17 та 65 Конституції, КС доходить висновку, що забезпечення соціального захисту таких громадян є запорукою реалізації цієї функції держави.
Аналогічно, коли розглядалося подання стосовно «чорнобильців», судді звернулися до ст.16 Конституції щодо обов’язку держави вживати заходів для подолання Чорнобильської катастрофи. І далі також проклали місток до виокремлення ще однієї категорії громадян, чиї соціальні пільги та гарантії не можуть бути звужені. Але такий половинчастий підхід критикується з обох боків…


В окремій думці до рішення від 17.07.2018 №6-рп суддя КС Ігор Сліденко, який був доповідачем у цій справі, назвав такий підхід «совєтським» анахронізмом, що не відповідає принципам ліберальної економіки. На його думку, правильнішою є позиція Суду, висловлена у рішеннях від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012. І саме ця доктрина, як він вважає, має право на життя.

Суддя нагадав: тоді КС виходив з того, що пріоритетом є збалансованість державного бюджету, а соціальні гарантії — похідні від його можливостей. Тобто соціальний захист усіх категорій громадян не є абсолютним і законодавець може регулювати виплати залежно від економічної ситуації в державі та виходячи з принципу справедливості перерозподілу соціальних благ.

У цьому логічному ланцюжку є одна слабка ланка: Конституція жодним чином не згадує про лібералізм в економіці як засадничий принцип діяльності держави. Важко визнати лібералізм і як обов’язкову передумову економічної безпеки. Адже маємо приклади, коли держави досягають розквіту за рахунок зовсім інших економічних моделей.

Право на юридичну визначеність

Прихильником другої доктрини є насамперед Голова КС Станіслав Шевчук. В окремій думці до рішення від 7.11.2018 №9-р/2018 він слушно зазначив, що допомогу при народженні дитини не можна було скасовувати без надання можливості адаптуватися до законодавчих змін. Тобто мало пройти принаймні 9 місяців, перш ніж відповідні нововведення вступили б в дію. Так само жінки, які народили у цей перехідний період, мали правомірні очікування щодо отримання від держави допомоги до досягнення дитиною 3-річного віку.

Аналогічну позицію КС підтримав раніше, у травні, визнавши неконституційним негайне скасування права на достроковий вихід на пенсію (рішення від 22.05.2018 №5-р/2018). Отже, за цією доктриною, деяким категоріям громадян пільги скасовувати або обмежувати припустимо, але слід давати час на адаптацію до нововведень.

Якщо КС збирається розвивати принцип верховенства права та юридичну визначеність як його елемент, то йому доведеться дійти висновку, що правомірні очікування громадян не можуть ставитися у залежність від соціального статусу. Верховенство права або є, або його немає. Тоді рішення Суду стануть більш обґрунтованими і прогнозованими.

Наприклад, студент, який вступив у вуз, розраховує на те, що за умови успішного навчання отримуватиме стипендію, що гарантує певною мірою його право на матеріальне забезпечення. Відповідно, повна або часткова відмова держави від такої підтримки може стосуватися виключно нових студентів, а не тих, які вже навчаються на момент перегляду обсягу державної підтримки.

Так само державні службовці, а тим більше прокурори, не можуть мати менші гарантії незалежності, ніж судді. Адже вони повинні дотримуватися насамперед Конституції та законів, а не вказівок керівництва, що їм суперечать. Тож, погоджуючись на цю роботу на умовах, що діяли на початку чиновницької кар’єри, такі особи мають обґрунтовані сподівання на їх збереження протягом усього часу служби.

Рівність у справедливості

Всі інші громадяни, які своєю працею створюють основу економічної безпеки, так само беруть до уваги ті обіцянки, якими держава стимулює їх до продуктивнішої роботи. Тому так само обґрунтованою є доктрина, яку відстоюють Сергій Сас та Олександр Касмінін. Вона полягає в тому, що держа ва взагалі не може відмовлятися від раніше наданих пільг будь-якій категорії громадян. Адже тим самим порушується принцип соціальної справедливості. Такі окремі думки вони висловили до рішень №№5-р/2018 та 6-р/2018.

Утім, така позиція не знайшла підтримки більшості суддів КС. Хоча є логічнішою і послідовнішою, ніж виокремлення одних громадян, які, за логікою Суду, потребують більшого захисту, ніж інші.

Урешті-решт усі громадяни виконують, напевне, найважливіший для будь-якого типу економіки обов’язок — сплачувати податки і збори, встановлений ст.67 Конституції. Відповідно, мають правомірні очкування, що й держава виконуватиме свій обов’язок щодо їх соціального захисту в разі настання непрацездатності. Зокрема, це може впливати на професію, яку вони обирають, аби раніше досягти пенсійного віку. Але тим самим вони швидше за інших втрачають здоров’я. І так само, як у випадку із «чорнобильцями», держава повинна компенсувати завдану їм шкоду шляхом дострокового виходу на пенсію чи надання пільг за трудові заслуги.

Отже, їхнє право, зокрема на пенсійне забезпечення, не може обмежуватися через нездатність Уряду розрахувати збалансований державний бюджет. Тому раніше надані пільги мають зберігатися за громадянами з моменту виникнення права на них або рівнозначної заміни новими. Напевне, така позиція буде соціально справедливішою.

З таблицею «Рішення Конституційного Суду за 2018 рік, що стосувалися гарантій соціального захисту різних категорій громадян» можна ознайомитись на нашому сайті http://zib.com.ua/graphics/1402_page_12_table.jpg

Комментариев нет:

Отправить комментарий