| Категорія справи № 440/3552/18: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби). | |
| Надіслано судом: 14.12.2018. Зареєстровано: 16.12.2018. Оприлюднено: 17.12.2018. | |
| Номер судового провадження: не визначено |
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 грудня 2018 рокулд м. ПолтаваСправа №440/3552/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до суду з позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Кременчуцьке ОУПФ), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі, встановленому статтями 48, 54 Закону України від 28.02.91 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року;
зобовязати відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю ОСОБА_1, у розмірі, встановленому статтями 48, 54 Закону №796-ХІІ, за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії у розмірі 324525,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, йому встановлена ІІ група інвалідності, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену йому відповідно статей 50, 54 Закону №796-XII. Звертав увагу на те, що положення Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік» не містили будь-яких обмежень щодо застосування приписів статей 50, 54 Закону №796-XII, а тому з 01 січня 2014 року він мав право на отримання пенсії у розмірах, встановлених положеннями статей 50, 54 Закону №796-XII у редакції, чинній на момент виникнення права на отримання пенсії. Однак, відповідач не виконав вимоги закону та не здійснив нарахування позивачу пенсії у визначеному законом розмірі, чим допустив протиправну бездіяльність. Окрім того, на переконання позивача, подальші зміни у законодавстві не можуть призводити до зменшення розміру пенсійних виплат, оскільки це суперечитиме статтям 3, 16 Конституції України.
2. Позиція відповідача.
13.12.18 судом одержано відзив Кременчуцького ОУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Звертав увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з огляду на зміну законодавцем порядку нарахування пенсійних виплат особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, стверджував про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з чим просив залишити позовну заяву без розгляду.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.18 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями посвідчення серії В-І №003107, посвідчення серії А №017975, вкладки №072588 /а.с. 29/.
Позивач з 29.04.93 одержує державну пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду здоровю як особа з інвалідністю другої групи, захворювання повязане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим перебуває на обліку у Кременчуцькому ОУПФ, що сторони не заперечують.
Упродовж 2018 року позивач неодноразово звертався до Кременчуцького ОУПФ із заявами про проведення перерахунку пенсії /а.с. 35-36, 38-39/.
Так, 2.07.18 позивачем подано до Кременчуцького ОУПФ заяву про проведення перерахунку пенсії за період з 1.01.14 по 30.09.17 виходячи з розміру пенсії, визначеного статтями 50, 54 Закону №796-XII /а.с. 38-39/.
Рішенням Кременчуцького ОУПФ від 18.07.18 №53 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії /а.с. 41-42/. Відмова мотивована посиланням на норму пункту 6-7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", відповідно до якої встановлено, що у 2014 році норми і положення статей 50, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Не погодившись з такою відповіддю субєкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Статтею 49 Закону №796-ХІІ (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір державної пенсії особам, які віднесені до першої категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, визначено статтею 54 Закону №796-ХІІ, а додаткової пенсії - статтею 50 названого Закону.
Законом України від 28.12.07 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до Закону №796-ХІІ, відповідно до яких викладено у новій редакції положення статей 50, 54 названого Закону.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008 відповідні зміни визнані неконституційними, у зв'язку з чим відновила дію попередня редакція згаданих статей.
Зокрема, частиною першою статті 50 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
А відповідно до пункту 4 статті 54 Закону №796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
За змістом частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Водночас Законом України від 4.06.11 №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.11, прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.11 №20-рп/2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктами другим та третім резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.12 №3-рп/2012 визначено, що положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції Українитреба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону повязані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному звязку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Законом України від 31.07.14 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7, яким визначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.14 №80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік", окрім іншого, визначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.
Крім того, Законом України від 28.12.14 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.
ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу у період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII у розмірах: основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Верховний Суд у постановах від 21.02.18 у справі №619/2262/17, від 19.06.18 у справі №344/14522/17, від 11.09.18 у справі №522/6810/17 зазначив, що з 1 січня 2014 року Законом України від 16.01.14 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ураховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, мала здійснюватись у розмірі та на підставі, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас з 3 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у редакції Закону України від 31.07.14 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року пенсійні органи мали нараховувати та виплачувати пенсію особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені вище висновки Верховного Суду стосуються практичного застосування положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому враховуються судом під час розгляду даної справи.
З урахуванням наведеного, суд підтверджує правомірність доводів позивача про необхідність нарахування та виплати пенсії за період з 1.01.14 по 2.08.14 у розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а саме: основного розміру пенсії - виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
При цьому суд враховує, що позивач у прохальній частині позовної заяви помилково посилається на приписи статті 48 Закону №796-ХІІ, оскільки даною нормою визначено порядок здійснення компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, тоді як розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, урегульовано статтею 50 названого Закону.
Суд також зауважує, що права позивача порушені рішенням Кременчуцького ОУПФ від 18.07.18 №53, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати пенсії з моменту ухвалення пенсійним органом згаданого вище рішення є фактично припиненою, у зв'язку з чим ухвалення судом рішення про визнання такої бездіяльності протиправною не відновить прав позивача та не призведе до їх ефективного відновлення.
З огляду на викладене, суд відхиляє як необґрунтовані твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За вищевикладених обставин, суд з метою належного захисту прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького ОУПФ від 18.07.18 №53 в частині відмови у перерахунку пенсії по інвалідності за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року та зобов'язати відповідача нарахувати ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності ІІ групи як особі, щодо захворювання якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Відтак, позов у цій частині належить задовольнити.
Разом з тим, визначаючись стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині (за період з 3.08.14 по 30.10.17), суд виходить з такого.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.11 №20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні від 25.01.12 №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними у пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
У спірних відносинах з 3.08.14 Законом №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
А оскільки у відповідний період був чинним Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон №719-VII в редакції Закону №1622-VII був прийнятий пізніше Закону №796-ХІІ, то саме положення Закону №719-VII та Порядку №1210 підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.
Аналогічний висновок щодо застосування наведених вище норм права наведено у постанові Верховного Суду від 21.02.18 у справі №619/2262/17.
Окрім того, Законом України від 28.12.14 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 1.01.15, статтю 50 Закону №796-ХІІвикладено у новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так само, названим Законом викладено у новій редакції статтю 54 Закону №796-ХІІ, відповідно до частини третьої якої умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Таким чином, з 1 січня 2015 року умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю визначаються Кабінетом Міністрів України.
У абзаці четвертому пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.01 №9-рп/2001 зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
Пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, а тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.02.18 у справі №619/2262/17.
Суд зауважує, що вищенаведені положення Закону №796-ХІІ у редакції Закону України від 28.12.14 №76-VIII неконституційними не визнавались, а тому є чинними. Так само, чинним є Порядок №1210.
Рішення Конституційного Суду України від 17.07.18 №6-рп/2018 не стосується застосування положень статей 50, 54 Закону №796-ХІІ, у зв'язку з чим посилання позивача на згадане рішення суд визнає безпідставними.
Суд також зауважує, що у спірних відносинах не відбулось скасування пільг, компенсацій чи гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Натомість обмеження розміру пенсійних виплат у спірних відносинах відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства та у своїй сукупності не порушує права позивача на соціальний захист.
Так, позивач не заперечує, що за період з 3.08.14 по 30.09.17 пенсія йому нарахована та виплачена у розмірі, визначеному Порядком №1210.
Наведене є підставою для висновку про відсутність порушення прав та законних інтересів позивача на одержання пенсійних виплат за період з 3.08.14 по 30.09.17, а тому у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості з виплати пенсії за період з 1.01.14 по 30.09.17 у розмірі 324525,05 грн суд зазначає, що проведення нарахування пенсійних виплат позивачу є компетенцією Кременчуцького ОУПФ. А оскільки у спірних відносинах пенсія позивачу за період з 1.01.14 по 2.08.14 у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, фактично не нарахована, то вимога про стягнення сум такої пенсії є передчасною, у зв'язку з чим у її задоволенні належить відмовити.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
За таких обставин, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 18 липня 2018 року №53 в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40367050; вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630) нарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; вул. Набережна, 57, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39601) за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року державну пенсію по інвалідності ІІ групи як особі, щодо захворювання якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар