Ініціативна група Харківської області інформує

про позицію Другого апеляційного адміністративного суду щодо подачи заяв про перегляд судового рішення за виключними обставинами (в порядку ст. 361 КАС України)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 520/10199/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., місце складання м. Харків, повний текст складено 14.12.18 року по справі № 520/10199/18 за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 169300 від 02.11.2018 Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків на пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до п.3ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії та ст. 3 п. Г) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», обчислення якої провести з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області перевести ОСОБА_1 з 30 жовтня 2018 року на підставі заяви від 30 жовтня 2018 року на пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 п.3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та ст. З п. Г) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчислення державної (основної) пенсії провести виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням відсотку втрати працездатності, в даний час - 70%, за формулою: п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, помножений на відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень зазначеного закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, без застосування понижуючих коефіцієнтів. інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, а також інвалідом ІІ-ї групи. Інвалідність набута під час виконання обов'язків військової служби при проходженні строкової служби та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої аварії, із ступенем втрати професійної працездатності 70%. Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про перехід на пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до приписів статті 59 частини 3 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, проте, відповідач відмовив у такому перерахунку, чим порушив права на належний соціальний захист. Вказав, що вказане рішення порушує його право на соціальний захист, є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року у справі № 520/10199/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення першої інстанції повністю та ухвалити нове судове рішення, в якому задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1.

Згідно з вкладкою серія НОМЕР_1 до посвідчення громадянина(ки), який(яка) постраждав (ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія1).

Із копії посвідчення серія НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

У відповідності до копії довідки МСЕК серія 12 ААА № 466804 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.09.2017 проходив огляд, група інвалідності друга з 27.09.2017, причина інвалідності захворювання пов'язане з виконанням обов'язку військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

30 жовтня 2018 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням №169300 від 02 листопада 2018 року Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 30 жовтня 2018 року № 4091 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року за нормами абзацу 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У вказаному рішенні зазначено, що зазначений перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому положення ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ на нього не поширюються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 17.05.1976 по 10.05.1978.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, то частина третя статті 59 Закону № 796-XII на час звернення позивача до відповідача про перерахунок пенсії не поширюється на вказані правовідносини.

При цьому, колегія суддів зазначає, що 25.04.2019 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 1-р(ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19,1737/19) визнано неконституційним словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини Рішення № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року вбачається, що словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи судом першої інстанції словосполучення «дійсної строкової служби», зазначені в ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були чинними та підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 796-ХІІ, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року у справі № 520/10199/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 по справі № 520/10199/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

(підпис) О.М. Калитка

Судді

(підпис) (підпис)

Л.В. Мельнікова З.О. Кононенко