Лікарі пояснили, чому виникає променева хвороба після важкого опромінення і які її симптоми.
Від променевої хвороби в Чорнобилі померли десятки ліквідаторів / УНІАН В 1986 році через катастрофу на Чорнобильській АЕС в повітря злетіла велика кількість радіоактивних матеріалів. У ліквідації наслідків аварії від перших хвилин після неї й впродовж наступних кількох років взяли участь 520 тисяч ліквідаторів. Їм довелося погасити пожежу і розчистити місце катастрофи від отруйних речовин, ризикуючи життям.
Ліквідатори, які працювали в Чорнобилі в 1987-1990 роках отримали серйозне опромінення на рівні 120 мілізівертів, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Це більш ніж в тисячу разів більша доза, ніж при проведенні рентгену грудної клітини. Про це пише Fox News, зауважуючи, що під час медичної процедури люди зазвичай піддаються опроміненню на рівні 0,1 мілізіверта. Тож в Чорнобилі ті, хто першими приїхали гасити пожежу, отримали астрономічно вищі дози.
Що ж відбувається з людським тілом під впливом такої кількості радіації? За словами доктора Льюїса Нелсона з медичної школи Нью-Джерсі, це можна порівняти з досвідом входження у величезний апарат рентгеноскопії, в якому радіація стріляє просто з кожного кутка. Однак, різниця в тому, що промені будуть мати іншу природу, ніж ті, які зазвичай використовують в медицині. Гамма-промені, проходячи через тіло, призводять до іонізації. Це означає, що вони вибивають електрони з атомів у людських молекулах, порушуючи хімічні зв’язки й пошкоджуючи тканини. Високий рівень іонізації спричиняє «променеву хворобу».
В Чорнобилі у 134 ліквідаторів вона з’явилася. З них 28 померли. Ці люди отримали опромінення на рівні від 8 тисяч до 16 тисяч мілізівертів. Це для порівняння дорівнює 80-160 тисячам рентгеноскопій. Нелсон пояснив виданню, що променева хвороба головним чином проявляється у травному тракті й кістковому мозку. У цих частинах людського тіла клітини діляться дуже швидко. ДНК тут не дуже захищена і розпадається, щоб її можна було скопіювати. І це робить її дуже уразливою перед радіацією. До речі, саме тому радіаційна терапія уражає ракові клітини. Адже вони теж дуже швидко діляться.
Через кілька годин після опромінення у людей з променевою хворобою починають з’являтися симптоми, такі як діарея і блювання. Коли клітини не діляться належним чином, слизова оболонка травного тракту розпадається, випускаючи клітини й бактерії, які живуть в кишечнику, у кровообіг. За словами Нелсона, таке навіть здорову людину «підкосило б». Але оскільки радіація також зупиняє виробництво білих кров’яних тілець у кістковому мозку, імунна система не може боротися з інфекцією. Тому люди з променевою хворобою часто помирають від зараження крові за лічені дні.
Високий рівень радіації може також залишити опіки на шкірі, які стають помітними за лічені хвилини чи години після опромінення. За словами Нелсона, вони схожі на ті, які люди отримують під дією сонячного проміння. Але якщо опіки й симптоми кишкового тракту з’являються майже миттєво впродовж лічених хвилин, кістковому мозку вдається вижити ще кілька днів. Це означає, що виникає прихований період, коли постраждалій людині, здається, стає краще. А потім проявляється зараження крові.
Люди, яким вдалося пережити променеву хворобу після Чорнобиля, потім ще роками проходили реабілітацію. Як свідчать дані ВООЗ, у багатьох з них з’явилася катаракта, тому що радіація пошкодила їхні очні рогівки. Однак, це ще не всі наслідки. У випадку більшості з тих, хто пережив катастрофу на Чорнобильській АЕС, результати опромінення проявилися лише через багато років. Адже одним з головних наслідків був підвищений ризик захворювання на рак.
«Але варто пам’ятати, що ризик раку – це щось, що проявляється приблизно за 10 років. Тому потрібно прожити 10 років чи й більше, щоб помітити загрозу», - сказав Нелсон.
Скільки людей постраждали таким чином від Чорнобиля, сказати важко. Однак, за деякими оцінками, близько 270 тисяч жителів України, Росії й Білорусі не захворіли б на рак, якби не сталося аварії в 1986 році.
Читайте статтю на УНІАН
Немає коментарів:
Дописати коментар