-->

25.01.20

Дії Донецької обласної державної адміністрації та Регіональної комісії з визначення статусу осіб - визнано неправомірними

Категорія справи № 200/12151/19-а: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано судом: 26.12.2019.Зареєстровано: 27.12.2019.Оприлюднено: 28.12.2019.
Номер судового провадження: не визначено

Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2019 р. Справа №200/12151/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Акіншина О.О., представника відповідачів Волкової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання дії протиправними, зобов`язання встановити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022473, 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 6) про визнання дій протиправними щодо відмови в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов`язання встановити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позов вмотивовано тим, що позивач у період з 22.08.1987 по 02.10.1987 приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 06.12.1993 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, проте у 1998 році ОСОБА_1 позбавлений цього статусу. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2019 №0540/6546/18-а комісією повторно розглянуто заяву позивача щодо надання відповідного статусу, однак рішенням від 12.09.2019 відмовлено у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважає, що наданих документів достатньо для підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перебування в зоні відчуження.

16 жовтня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.

28 листопада 2019 року ухвалою суду залучено в якості другого відповідача Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

09 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23 грудня 2019 року.

Донецькою обласною державною адміністрацією надано відзив, в якому зазначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Село Оране Іванківського району Київської області, де проходив службу позивач у складі військової частини 34102 у період з 23.08.1987 по 02.10.1987, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а не до зони відчуження. Документів, що підтверджують факт виконання робіт по ліквідації наслідків у зоні відчуження не надано, що унеможливлює надання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надано відзив аналогічного змісту відзиву, поданому Донецькою обласною державною адміністрацією.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що факт виконання робіт у зоні відчуження визначається тим, що тарифна ставка (посадовий оклад) у період з 22.08.1987 по 02.10.1987 (42 дні) вираховувався в двократному розмірі, тобто наявна підвищена оплата праці. Зазначає, що місце постійного розташування військової частини в зоні гарантованого добровільного відселення не свідчить про відсутність виконання військовослужбовцями робіт в зоні відчуження. Також, зазначає про отримання дози опромінення у розмірі 1,020 бер, що підтверджує перебування в зоні відчуження.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі, представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у запереченнях.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , у період з 22.08.1987 по 02.10.1987 проходив службу у військовій частині №34102, про що свідчить військовий квиток серії НОМЕР_2 .

У період з 22.08.1987 по 02.10.1987 ОСОБА_1 у складі військової частини №34102 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення 1,020 бер, про що свідчать довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 08.06.1993 №51/5180, від 13.12.2001 № 51/1/11164, від 29.08.1996 №51/1/1666, довідка військової частини від 02.10.1987№ 34102.

06 грудня 1993 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1993 році (категорія 2) серії НОМЕР_3 290575.

11 квітня 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 0540/6546/18-а, зокрема, зобов`язано Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10)повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання відповідного статусу у відповідності діючого законодавства. Рішення набрало законної сили.

28 травня 2019 року Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України на засіданні, яке оформлене протоколом №3, здійснило розгляд справи ОСОБА_1 та вирішила передати її на розгляд Донецької обласної державної адміністрації.

Міністерством соціальної політики України листом від 21.08.2019 №1429/0/76-19 направлено до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації особову справу ОСОБА_1 для вирішення питання щодо визначення заявнику статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

12 вересня 2019 року Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відмовила у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для її встановлення (протокол №12).

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно достатті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно дост.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зіст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Правилавидачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕСіпотерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551(далі - Порядок №551).

Згідно із пунктом 11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються, зокрема: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); - довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.08.2018 №1029/5-18 утворено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та затверджено Положення.

Відповідно до п. 1 Положення Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, утворений з метою вирішення питань щодо визначення статусу осіб, зокрема учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до п.п.4.1 - 4.3, п.4 Положення, Регіональна Комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає документи, подані відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551, приймає рішення, яке є підставою для видачі або відмови у видачі відповідних посвідчень.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм, саме до компетенції Комісії віднесенорозгляд поданих документів та прийняття рішення щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З наданих до суду документів, вбачається, що період роботи позивача в зоні відчуження в 1987 році підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , довідками Центрального архіву Міністерства оборони України від 08.06.1993 №51/5180, від 13.12.2001 № 51/1/11164, довідкою військової частини від 02.10.1987№ 34102, які містять інформацію про те, що ОСОБА_1 у складі військової частини №34102 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а нарахування заробітної плати здійснено з урахуванням 2-х кратного коефіцієнта. Крім того, в цей період позивачем отримано дозу опромінення у розмірі 1,020 бер.
Згідно частини 1статті 77Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність підстав для встановлення статусу особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки воно є необґрунтованим та ґрунтується на припущеннях. Суд зауважує, що факт дислокації Військової частини №34102 в місті Оране, не свідчить про відсутність виконання позивачем робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.

Суд звертає свою увагу на те, що відповідачем не заперечувався зміст військового квитка позивача та довідок виданих позивачу та їх дійсність. При цьому, усі надані довідки, які містяться в матеріалах справи, мають записи про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідний період. Доказів протилежного, відповідачами не надано.

Крім того, суд бере до уваги положення частини першої статті 6 КАС України де зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Суд зазначає, що позивачу вже було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС(категорії 2), він користувався відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховував на стабільність і передбачуваність свого статусу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено факт відсутності позивача в зоні відчуження під час проходження військової служби у період з 22.08.1987 по 02.10.1987, а тому рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №12 від 12.09.2019, в частинівідмови у встановлені статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є протиправним.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню його прав.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано з винесенням Регіональною комісією рішення оформленого протоколом від 12.09.2019 №12 про відмову у встановлені статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є скасування протоколу Регіональної комісії від 12.09.2019 №12 та зобов`язання її встановити відповідний статус ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення, яким відмовлено у наданні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, скасовано, а зобов`язання вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 08.10.2019 №43), суд дійшов висновку щодо стягнення з судових витрат у розмірі 768,40 грн.
ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання дії протиправними, зобов`язання встановити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС задовольнити частково.

Скасувати протокол Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.09.2019 №12 в частині відмови в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 .

Зобов`язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ідентифікаційний код 00022473, 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 6) встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ідентифікаційний код 00022473, 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 6) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні. Повний текст рішення складено 26 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош

Немає коментарів:

Дописати коментар