Сьогодні Україна відзначає День Державного Герба: з історії свята

З історії відомо, що з найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг.

Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Тризуб – це символ, який перейшов нам у спадок від предків. Вперше його було виявлено на цеглинах Десятинної церкви у Києві (986 – 996 рр.).

Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах (Вікіпедія).

25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

З 22 січня 1919 року згідно із Законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Двадцять п'ять років тому, 19 лютого 1992 року, було затверджено Малий державний Герб України, один із чотирьох її офіційних символів, поряд із прапором, гімном і Конституцією. Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського.

Тризуб – символ держави, що пройшов довгий і водночас трагічний шлях, з яким український народ утверджував віковічну мрію про державність, соборність і незалежність.

Для сучасного покоління українців Тризуб – це символ із великим змістом. Недаремно вважається, що у ньому зашифроване слово «Воля».