Зобов`язали ДОН ОДА видати (замінити) посвідчення нового зразка

Категорія справи № 200/3550/20-а: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Надіслано судом: 14.07.2020. Зареєстровано: 14.07.2020. Оприлюднено: 15.07.2020.

Номер судового провадження: не визначено

---

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 р. Справа№200/3550/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі відповідач, Регіональна комісія), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про відмову у встановлені ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Протокол №14 від 05.11.2019;

- зобов`язати Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, провести заміну та видати ОСОБА_1 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» нового зразка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення, перебуває на обліку та отримує соціальні виплати в Управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради.

У вересні 2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради із заявою про заміну посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.

У листопаді 2019 року позивач отримав відмову у заміні посвідчення на підставі рішення Регіональної комісії та про відмову у встановленні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки на нього у повній мірі розповсюджуються положення ст.ст. 9, 10, 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та п.11 ч.3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

15 травня 2020 року до суду надійшов відзив Регіональної комісії, де висловлено заперечення проти позову та прохання у позові відмовити з таких підстав.

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про розгляд особової справи щодо встановлення статусу особи «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році».

Факт проходження позивачем військової служби не є спірним, однак, жодним документом не підтверджено безпосередню участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Село Оране, що є місцем дислокації військової частини позивача належить до зони гарантованого добровільного відселення, а не до зони відчуження. Таким чином, правомірність рішення відповідача обумовлена відсутністю у наданих ОСОБА_1 документах інформації про дні виїзду на об`єкти або у населені пункти зони відчуження.

У свою чергу, чинним законодавством передбачено право уповноваженого органу переглядати вже надані статуси.

Ухвалою суду від 20.05.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 16.06.2020 залучено до участі у справі у якості другого відповідача Донецьку обласну державну адміністрацію.

01 липня 2020 року судом отримано відзив відповідача-2 за змістом якого висловлено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

Нормативне регулювання спірних правовідносин здійснюється на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян».

На засіданні Регіональної комісії від 21.08.2019 розглянуто копії документів позивача та вирішено направити їх на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України. Департаментом у справах ветеранів війни, осіб з інвалідністю та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України надано відповідь від 16.10.2019 №1652/0/76-19, у якій повідомлено, що Комісією зі спірних питань на засіданні прийнято рішення про повернення особової справи ОСОБА_1. Встановлено, що документи в особовій справі ОСОБА_1 не підтверджують факт виконання ним робіт у зоні відчуження.

05 листопада 2019 відповідачем прийнято спірне рішення оформлене Протоколом №14, яке у подальшому було залишено без змін Комісією зі спірних питань при Міністерства соціальної політики України, що викладено у листі від 04.04.2020 №393/0/78-20/291.

Таким чином, Регіональної комісією вирішено відмовити позивачу у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку із не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження та з урахуванням вказаного листа Міністерства соціальної політики України, що оформлено Протоколом від 16.04.2020 №4.

Підставою для такого рішення є висновок про відсутність належного документального підтвердження участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році, зокрема, надані позивачем документи не містять відомостей про дні виїзду на об`єкти або у населенні пункти зони відчуження.

Відповідач-2 звертає увагу суду, що посвідчення видається уповноваженим органом за місцем проживання (реєстрації) особи, іншого порядку видачі посвідчення не передбачено.

Також наголошується, що повноваження суб`єкта владних повноважень у даному питанні є дискреційними.

У судовому засіданні від 02.07.2020 сторонами подано клопотання щодо здійснення подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Судом установлено такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 є громадянином України паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса зареєстрованого місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про розгляд особової справи щодо встановлення статусу особи «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році» та надав копії таких документів: паспорт, посвідчення старого зразка, архівну довідку Галузевого державного архіву МО України від 04.03.2019 №179/1/4059, експертний висновок від 15.07.1997 №16076/48-7, довідку МСЕК від 20.04.2006, довідку військової частини №34102 від 30.06.1990 №102/40, військовий квиток серії НУ 7459107 (вказана обставина не є спірною у справі та підтверджується відповідачами).

Згідно витягу з протоколу Регіональної комісії від 05.11.2019 №14 ОСОБА_1 відмовлено у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження та визнано безпідставною видачу посвідчень. Особові справи повернуті без розгляду на засіданні Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України.

Листом УСЗН Мирноградської міської ради від 19.11.2019 №07/2678-і ОСОБА_1 надіслано витяг з протоколу Регіональної комісії від 05.11.2019 №14 та поінформовано про необхідність здати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 сер. НОМЕР_3 та посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи сер.Є НОМЕР_4 .

Відповідно витягу з протоколу засідання Регіональної комісії №4 від 16.04.2020 вирішено підтвердити попереднє рішення від 05.11.2019 оформлене протоколом №14 щодо відмови у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з непідтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження та у зв`язку з тим, що особова справа повернута без розгляду у зв`язку з відсутністю спірності питання на засіданні Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України.

Листом УСЗН Мирноградської міської ради від 04.05.2020 №07/962-і Приходченка О.В. повідомлено про повторний розгляд його справи на засіданні Регіональної комісії результати розгляду оформлені Протоколом від 16.04.2020 №4.

Позивачем до матеріалів справи надано.

Військовий квиток від 06.05.1976 серія НУ №7459107 дані якого свідчать, що ОСОБА_1 за військово-обліковою спеціальністю фельдшер керівник медпункту. Згідно запису №28 проходив навчальні збори у 1990 році у військовій частини 34102.

Довідка, що видана військовою частиною №34102 від 30.06.1990 №286 ОСОБА_1 про те, що він був безпосередньо зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно довідки військової частини №34102 від 30.06.1990 №102/40 ОСОБА_1 викликаний на збори Красноармійським РВК та виконував службові обов`язки у військовій частині №34102 у період з 05.01.1990 по 30.06.1990, загальна кількість днів 177 та має право відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 на отримання тарифної ставки за 177 днів у одинарному розмірі.

На вказаній довідці міститься відтиск печатки про те, що у відповідності до постанови Держкомпраці СРСР та секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 №153/10-43 має право на додаткову відпустку за місцем постійної роботи строком 12 днів.

Довідка Красноармійського виробничого об`єднання «Шахта «Центральна» форма Ф-122, надана ОСОБА_1 по місцю роботи шахта «Центральна» на посаді «ел. слюсар підземний ІІІ розряду» про те, що йому за роботу у населених пунктах зони відчуження з 05.01.1990 по 30.06.1990 виплачена заробітна плата у сумі 4046,33грн.

Експертним висновком Донецького регіональної міжвідомчої експертної ради на засіданні від 15.07.1997 №88 з питання зв`язку захворювання (інвалідності) ОСОБА_1 з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС складено висновок, що захворювання пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та з виконанням обов`язків військової служби.

25 квітня 2006 року ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_5 інваліда 2 групи, що має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

Згідно довідок МСЕК:

серія ДОН-05 №159685 дата огляду 20.04.2006, визначено 2 групу інвалідності, захворювання пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Інвалідність встановлено безстроково;

серія ДОН-04 №003407 дата огляду 26.04.2006, установлено ступінь втрати працездатності 70% з 20.04.2006 безстроково.

03 листопада 2006 ОСОБА_1 видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_3 (безстрокове). Вкладка до посвідчення №617844, де встановлено статус учасник «ЛНА на ЧАЕС» 1 категорія. Посвідчення перереєстроване.

Відповідачем до матеріалів справи, окрім названих доказів, надано.

Архівну довідку від 04.03.2019 №179/1/4059 про те, що в архівних документах військової частини №34102 відображено факт прибуття ОСОБА_1 на спец. збори з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 05.01.1990 та вибуття. 30.06.1990. Дні виїздів у зону (на об`єкти, населені пункти) не відображені. Отримав дозу опромінення 4 БЕР. У документах відображено отримання добових «4руб. 50коп.» за добу. Місце дислокації с.Оране. У примітці зазначено журнали обліку доз опромінення особового складу в/ч 34102 знищенні у частині.

Надані сторонами у справі письмові докази досліджені судом у порядку ст.211 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон №796).

Стаття 9 Закону №796.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Отже, Закон №796 диференціює осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та виокремлює 2 категорії таких:

-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

-потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

У даній справі позивач стверджує про наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що посвідчено відповідним посвідченням старого зразка та заміні наявного посвідчення на посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категоря 1».

Стаття 10 Закону №796.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

У примітці зазначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Стаття 12 Закону №796. (судом наводиться чинна редакція, яка у наведеній частині є аналогічною станом на момент складення експертного висновку)

Причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Стаття 14 Закону №796.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10,11ічастина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;

- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Стаття 15 Закону №769

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС необхідне документальне підтвердження періоду роботи (служби) у зоні відчуження, а диференція пільг і компенсацій залежить від встановленої категорії.

Звідси суд робить висновок, що:

-до категорії 1 належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12 Закону), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу;

-категорія 2 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження протягом певного періоду часу з моменту аварії, а також особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;

-категорія 3 інші учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2).

Стаття 65 Закону №796.

1. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
2. При зміні категорії, а також у випадках, передбаченихстаттею 17цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

3. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

4. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі Постанова №551, Порядок №551, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пункт 7 Постанови №551.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;

утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;

провести до 1 січня 2020 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

Пункт 1 Порядку №551.

Цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Пункт 3 Порядку №551.

Особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 1) серії А синього кольору.

Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.

У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис Безстроково.

Пункт 4 абз.2 Посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 2) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбаченуабзацом першимпункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 Про перевірку правильності видачі посвідчень Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68), видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, вважаються недійсними.

Пункт 6. абз.2

Посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 3) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбаченуабзацом першимпункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.

Пункт 11 Порядку №551.

Посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються:

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;

- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою;

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

Пункт 13. Порядку №551

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.

Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.

Пункт 14. Порядку №551 Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 26.12.2018 №1945 (набрав чинності 12.02.2019) затверджено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі Положення №1945).

Розділ І.

Пункт 2. Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія), є постійно діючим міжвідомчим колегіальним органом, що утворюється при Мінсоцполітики для розв`язання спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Розділ ІІІ.

Пункт 4. Прийняті Комісією рішення фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим, секретарем та членами Комісії.

Пункт 5. Особові справи громадян надсилаються на розгляд Комісії за рішенням регіональних комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Пункт 6. Рішення Комісії є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення Комісією факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення Комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Пункт 7. Рішення Комісії може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 02.08.2018 №1026/5-18 затверджено Положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Положення про Регіональну комісію, доступно за посиланням Untitled - Донецька Обласна Державна адміністрація dn.gov.ua › storage › app › sites › publicinfo).

Пунктом 4 вказаного положення передбачено, що до основних завдань комісії, зокрема належать: розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення; прийняття рішень щодо видачі (відмови у видачі, вилучення відповідних посвідчень).

Регіональна комісія має право вносити клопотання уповноваженій посадовій особі облдержадміністрації щодо прийнятого Регіональною комісією рішення про видачу посвідчень … . (пп.4 п.5 Положення про Регіональну комісію)

Рішення комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку. (п.13 Положення про Регіональну комісію).

Наказом Міністерства оборони України від 08.09.1997 №322 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.10.1997 за №457/2261 затверджено Перелік військових частин, установ, організацій і підприємств Міністерства оборони України, дислокованих (які дислокувалися) у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення.

Пункт 71 вказаного переліку передбачає місце дислокації військової частини №34102 Київська область, Іванківський район, с.Оране зона радіоактивного забруднення 3; період дислокування 21.05.1986 по 20.11.1990.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком №1.

Село Оране Іванківського району Київської області згідно з додатком №1 (редакція від 12.01.1993) включено до 3 зони гарантованого добровільного відселення.

Висновки суду.

Щодо предмету спору та належного відповідача.

З наявних у справі доказів судом установлено, що рішення, яке стало підставою для вилучення відповідного посвідчення, прийнято Регіональною комісією.

Натомість Комісією центрального рівня рішення за результатами перегляду матеріалів справи ОСОБА_1 у розумінні п.3 Порядку №1945 не приймалось. Матеріали справи ОСОБА_1 повернуті листами (вказані вище) у зв`язку із відсутністю спірних питань. Жодного рішення, що створювало б правові наслідки для позивача Комісією центрального рівня не приймалось.

Тому доводи відповідачів, що належним відповідачем у справі має бути Комісія центрального рівня судом відхиляються.

Щодо рішення оформленого протоколом від 16.04.2020 №4, то за правовим змістом останнє не створює для позивача нових юридичних наслідків, натомість підтверджує попереднє рішення.

Отже, предметом спору є саме рішення від 05.11.2019, оформлене протоколом №14.

Щодо висновків відповідача-1 про не підтвердження статусу.

З наявних у справі доказів, судом установлено, що позивача викликано на військові збори у період з 05.01.1990 по 30.06.1990 у складі військової частини №34102.

Місцем дислокації вказаної військової частини визначено с.Оране, Іванківського району Київської області, включене до 3 зони гарантованого добровільного відселення.

Однак, факт безпосереднього виконання обов`язків у зоні відчуження, окрім іншого, підтверджується довідкою військової частини №34102 від 30.06.1990 №102/40, про нарахування тарифної ставки згідно постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 за всі 177 днів в одинарному розмірі.

Суд звернув увагу, що абз.2 пп. «б» п.1 постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС «Про умови оплати праці та пільги для працівників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварій у зоні відселення від 29.12.1987 №1497-378 передбачено, що (далі мовою оригіналу): «Военнообязанным, призванным на сборы и непосредственно занятым на работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и в зоне отселения, сверх сохраняемой средней заработной платы по основному месту работы выплачивается тарифная ставка (должностной оклад) в одинарном размере.

Більше того, довідкою військової частини №34102 від 30.06.1990 №286 із посиланням на постанову Ради Міністрів Української РСР і Української РРПС від 05.06.1986 №665/195 встановлено право позивача на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Вказаною вище постановою пп. «в» п.8 передбачено, що час роботи у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС …, а також військовозобов`язаним викликаним на збори зараховується у трудовий стаж та у стаж, що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, у трикратному розмірі (після 1990 року у 1,5 кратному розмірі прим.суду).

Факт роботи у зоні відчуження протягом 177 днів також підтверджується довідкою Красноармійського виробничого об`єднання «Шахта «Центральна» форма Ф-122, надана ОСОБА_1 по місцю роботи шахта «Центральна» на посаді «ел. слюсар підземний ІІІ розряду» про те, що йому за роботу у населених пунктах зони відчуження з 05.01.1990 по 30.06.1990 виплачена заробітна плата у сумі 4046,33грн.

Поряд із цим потрібно звернути увагу, що надані позивачем документи датовані 1990 та 1997 роками, тому відповідність їх вимогам Порядку №551 не є визначальним фактом у цілях доказування у даній справі.

Так, Постановою Кабінетом Міністрів Української РСР від 18.06.1991 №44 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ №501 від 25.08.92).

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачалось, що видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) воєнний білет з відміткою про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; в) трудова книжка з записом, що засвідчує роботу в зоні відчуження; г) табель обліку робочого часу в зоні відчуження; д)довідка про право на підвищену оплату праці за роботу в населених пунктах, розташованих в зоні відчуження; є) довідка, що дає право на пільгову пенсію за роботу у відповідних зонах небезпеки у 1986 - 1988 роках; ж) посвідчення, видане згідно з постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 02.07.1990 № 148. 

У подальшому діяли Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до яких вносилися багаточисленні зміни та доповнення.

Тому, думка суду полягає у тому, що на момент видачі відповідних довідок була відсутня аналогічна діючій, регламентація щодо форми та змісту таких документів. При цьому надані відповідачем документи видані компетентними установами, як за місцем проходження служби, так і за місцем роботи та за формою, чинною на момент їх складення, тобто не у довільній формі.

Керуючись даним висновком, враховуючи, що відповідні довідки видані компетентним органом за місцем проходження служби, на виконання наведених Постанов від 29.12.1987 №1497-378 та від 05.06.1986 №665/195, суд відхиляє доводи відповідачів про відсутність документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у зоні відчуження.

Окрім викладеного, суд зазначає таке.

За змістом норми ст.15 Закону №796 підтвердженням саме статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що посвідчується відповідними документами. Визначення відповідного періоду служби у випадку позивача складає не менше 30 днів, про що вказано у ст.10 цього Закону.

Водночас, для віднесення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до певної категорії для встановлення пільг і компенсацій потрібно застосовувати норму ст.14, яка, зокрема, до І категорії відносить осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Вказане кореспондує із нормою пункту 10 Положення №551, де вказано, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів…

Тобто наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є умовою для набуття відповідної категорії.

У свою чергу норма на яку посилається відповідачі п.11 буквально стверджує: «У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії ...».

Тобто мова йде не про підтвердження статусу, а про підтвердження відповідності категорії.

Перелік документів для підтвердження відповідної категорії, передбачений абз. 3 п.11 Порядку №551, де серед іншого вказано, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

У матеріалах справи наявний експертний висновок (дублікат) Донецького міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку захворювання та інвалідності із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного захворювання від 15.07.1997 №16076/48-7 та довідка МСЕК серія ДОН-5 №159685, якими підтверджено, що захворювання (інвалідність) пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та з виконанням обов`язків військової служби, 2 група інвалідності.

Тобто з наявних у справі доказів, які були предметом дослідження відповідача-1 судом установлено достатність підстав для визнання/підтвердження у позивача як статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так і відповідність категорії.

Більше того, суд приходить до думки, що власне порядок №551 жодним чином не уповноважує Регіональну комісію на перевірку статусу, хоча відповідні повноваження прописані у Положенні про Регіональну комісію.

Позивач має статус учасника, що підтверджується відповідним посвідченням, у вкладці до посвідчення вказано про його безстроковість. Посвідчення перереєстроване.

Закон №796 не містить положень, про необхідність підтвердження статусу, у зв`язку із заміною старого зразка посвідчення на новий.

Власне порядок №551 у п.4 та п.6 визначає випадки, коли посвідчення старого зразка визнаються недійсними і такі не мають жодного стосунку до обставин позивача.

При цьому суд акцентує увагу, що пункт 7 Постанови №551 розмежовує обов`язки ОДА, зокрема:

-забезпечити своєчасну видачу посвідчень;

-провести до 1 січня 2021 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

Примітно, що законодавцем виокремлено лише декілька груп осіб, посвідчення яких підлягають заміні.

На переконання суду заміна вже наявного посвідчення та видача посвідчення не є аналогічними за правовим змістом поняттями.

При цьому, наявний у позивача статус постраждалого від Чорнобильської катастрофи (згідно вкладки учасник ЛНА на ЧАЕС, категорії 1) чи його попереднє посвідчення недійсними не визнавались, обставини на підставі яких було видано попереднє посвідчення не змінилися, категорія посвідчення не змінюється, обставини передбачені ст.17 Закону №769 відсутні, отже, у даному випадку має місце не видача посвідчення, що потребує встановлення наявності у особи відповідного статусу, а саме заміна посвідчення аналогічної категорії, що прямо передбачено п.7 Постанови №551, жодних застережень чи особливих умов або процедур законодавцем не вказано.

Також, а ні положення Постанови №551, а ні Порядку №551 не вказують, що з метою заміни посвідчення особа має повторно підтвердити відповідний статус, за наявності відповідних підтверджуючих документів.

Суд вважає релевантними до обставин даної справи висновки Верховного суду, висловлені у постановах від 20.03.2019 справа №697/121/17 та від 02.04.2019 справа №360/2187/16-а.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, суд вважає, що у справі наявні достатні докази, які відповідають вимогам ст.ст. 73-75 КАС України, для визнання протиправними та скасування рішення відповідача-1 від 05.11.2019 оформленого протоколом №14.

Щодо способу захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 справа №826/17220/17 та від 11.02.2020 справа №0940/2394/18 здійснено правовий аналіз ч.4 ст.245 КАС України та постановлено, зокрема, такі висновки: «За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції».

Суд зазначає, що за встановлених обставин, коли особа, яка звернулась, є інвалідом, а також має докази на підтвердження причинного зв`язку між інвалідністю та виконання відповідних обов`язків та вже мала статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується належними доказами, які були предметом дослідженні відповідача-1, законні підстави для припинення такого статусу відсутні. Отже у відповідачів немає правових підстав діяти на власний розсуд, оскільки наявний лише 1 варіант правомірної поведінки замінити посвідчення старого зразка на нове посвідчення та видати його позивачу.

Водночас, суд звертає особливу увагу, що відповідно п.7 Постанови №551 обласні державні адміністрації зобов`язані провести заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень, зокрема, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), про що також вказано у ст.65 Закону №796.

Водночас механізм реалізації взаємодії відповідачів прописаний у пп.4 п.5 Положення про Регіональну комісію. Тобто відповідач-1 має звернутись до уповноваженої особи відповідача-2 із клопотанням щодо прийнятого рішення про видачу/заміну (на думку суду) посвідчення.

Отже, належним способом захисту, враховуючи фактичну процедуру, є зобов`язання відповідача-1 прийняти рішення про видачу (заміну) посвідчення й звернутись до уповноваженої особи відповідача-2 із клопотанням щодо прийнятого рішення про видачу (заміну) посвідчення. Та, відповідно, зобов`язання відповідача-2 видати (замінити) ОСОБА_1 посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 1) серії А синього кольору.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, обравши вказаний вище спосіб захисту.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246,250,251,255,295,297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (84122, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6) Донецької обласної державної адміністраціії (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, ЄДРПОУ 00022473) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 05.11.2019 оформленого протоколом №14 в частині відмови ОСОБА_1 у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов`язати Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу (заміну) посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 1) серії А синього кольору й звернутись до уповноваженої особи Донецької обласної державної адміністрації із клопотанням щодо прийняття рішення про видачу (заміну) посвідчення.

Зобов`язати Донецьку обласну державну адміністрацію видати (замінити) ОСОБА_1 посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 1) серії А синього кольору.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» КАС України строки визначені ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Повний текст судового рішення складено 13 липня 2020 року.

Суддя І.В. Буряк