Аерофотознімок Чорнобильського атомного енергетичного реактора після вибуху та пожежі 26 квітня 1986 року 35 років тому в Україні сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства — аварія на Чорнобильській атомній станції. Понад 100 тисяч евакуйованих, близько 600 тисяч ліквідаторів. Як це було — згадуємо у фоторепортажі.
«Атомну енергію в кожен дім»
Розвиток атомної енергетики в СРСР почався в 1960-х роках. Атомними станціями сподівалися компенсувати дефіцит електроенергії в європейській частині країни, де була скупчена значна частина промисловості. Тож у 1967 році на правому березі річки Прип'ять вирішили побудувати Чорнобильську атомну електростанцію імені В. І. Леніна — за 15 км від міста Чорнобиль та за 4 км від села Копачі.
Будівництво станції та її міста-супутника Прип’яті за 3 км від АЕС почалося 1970 року. Спорудження ЧАЕС відбувалося з постійними порушеннями, — як заявляв ексголова українського Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович:
«Ми маємо безліч документів КДБ, де "чекісти" звітують партії про неякісні матеріали, що були використані в будівництві, про поспіх партійного керівництва здати перший енергоблок до чергового з'їзду КПРС, про розкрадання».
Поруч зі станцією побудували також водойму-охолоджувач — унікальну гідротехнічну споруду, що була на 7 метрів вище від рівня води в річці Прип'ять. 1976 року штучне «озеро» почали заповнювати водою.
Четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Прип'ять, вівторок 2 квітня 1985 рокуВалерій Соловйов / УНІАН
Діти катаються на лижах і санчатах у Прип'яті, в січні 1978 р. - за 8 років до Чорнобильської катастрофи. Після 1986 р. місто Прип'ять спорожніло (Василь Пясецький / УНІАН)
Головний інженер ЧАЕС Микола Фомин (ліворуч) та заступник головного інженера другої черги будівництва Анатолій Дятлов біля пульта управління четвертим енергоблоком, вівторок, 20 грудня 1983 року (Василь Пясецький / УНІАН)
Перший енергоблок Чорнобильської АЕС ввели в експлуатацію в 1977 році. У травні 1978-го, на 2 місяці раніше, ніж було заплановано, його вивели на проєктну потужність у 1000 МВт — цього достатньо, щоб забезпечити електроенергією, наприклад, весь Київ.
Протягом наступних років запустили ще три блока. Останній, сумнозвісний четвертий — у 1983-му. Наприкінці 1986-го планували запустити п’ятий енергоблок, а згодом мав з’явитися й шостий.
На початку 1986 року Чорнобильська АЕС була найпотужнішою атомною електростанцією європейської частини СРСР. Менше ніж за 7 років після запуску на ній було вироблено 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії.
Аварія
26 квітня 1986 року під час випробувань на станції стався вибух, який зруйнував четвертий реактор. У навколишнє середовище вирвалася величезна кількість радіоактивних речовин. Це стало однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства.
Наступного дня радіоактивна хмара дійшла до Форсмаркської АЕС у Швеції — за 1100 км від місця аварії. Співробітники цієї станції першими повідомили, що в західній частині СРСР є проблема з радіацією. Але керівництво Радянського Союзу мовчало.
Того ж дня почали евакуювати мешканців Прип’яті (на початку 1986-го там мешкало близько 50 тисяч людей). Евакуювали швидко, протягом 5 годин місто спорожніло. Казали, що це лише на три дні, а виявилося — назавжди.
Прип’ять прожила лише 16 років.
Працівник Чорнобильської АЕС із дозиметром для вимірювання рівня радіації біля будівництва саркофага, Україна, 12 травня 1986 року (Volodymyr Repik / AP)
Аерофотознімок Чорнобильського атомного енергетичного реактора після вибуху та пожежі 26 квітня 1986 року (AP)
Люди зібралися на святкування Дня солідарності трудящих за кілька днів після смертельного вибуху на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, 1 травня 1986 року (AP)
Дитячі іграшки та протигази, вкриті радіоактивним пилом у занедбаному дитячому садку в місті-привиді Прип'ять, Україна, 10 березня 2006 року (Efrem Lukatsky / AP)«На Чорнобильській атомній станції сталася аварія, пошкоджено один із атомних реакторів. Здійснюються заходи з ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію», — таким було перше офіційне повідомлення про аварію на радянському телебаченні 28 квітня.
Разом із цим 1 травня 1986 року — в День міжнародної солідарності трудящих — у Києві та інших містах СРСР відбулися демонстрації. Приховування інформації про високі рівні радіації згодом виправдовували тим, що хотіли запобігти паніці серед населення.
Населення з 30-кілометрової зони довкола ЧАЕС та прилеглих населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення, почали евакуювати лише 2 травня — загалом це торкнулося більш ніж 115 тисяч людей. Перший, другий і третій енергоблоки тимчасово законсервували.
Ліквідація
6 травня почалася ліквідація наслідків аварії. Задля цього мобілізували понад 600 тисяч людей. Всі вони зазнали значного опромінення, що вплинуло на здоров’я.
Наприкінці травня розпочали будівництво об'єкта «Укриття» — споруди, що мала запобігти подальшому вивільненню й поширенню радіації. Четвертий енергоблок законсервували за рекордно короткий термін: двісті шість днів (трохи більше п’яти місяців). На цьому будівництві працювали майже 90 тисяч людей.
Радянський технік готує автоцистерну з розчином, призначеним для знезараження одягу та обладнання людей після аварії на Чорнобильській АЕС, Київ, 9 травня 1986 року (Boris Yurchenko / AP)
Кладовище радіоактивних транспортних засобів біля Чорнобильської АЕС, 10 листопада 2000 року (Efrem Lukatsky / AP)
Свічки та квіти перед меморіалом чорнобильцям та пожежникам-ліквідаторам, м. Славутич, Україна, 26 квітня 2019 року (Efrem Lukatsky / AP)У 1992 році оголосили міжнародний конкурс проєктів, що мали поновити «Укриття» та розробити «Укриття-2». Із 2005-го по 2008-й рік стан першого «Укриття» стабілізували.
Арку нового саркофага монтували протягом чотирьох років (із 2012-го по 2016-й). Вона важила більш як 30 тисяч тонн, і на четвертий енергоблок її «надягали» за допомогою спеціальної системи з 224 гідравлічних домкратів зі швидкістю в 10 метрів на годину. У 2019 році новий безпечний конфайнмент нарешті ввели в експлуатацію. Він має прослужити ціле століття.
У жовтні 1986 року знову запустили перший енергоблок, а згодом — другий і третій. Проте в 1991 році на другому енергоблоці сталася аварія, що призвела до пожежі. Після цього реактор зупинили і вже більше не запускали.
Ще до нового тисячоліття зупинили й два інші блоки — 15 грудня 1999 року ЧАЕС повністю припинила виробництво електроенергії. За своє коротке «життя» станція встигла виробити понад 300 мільярдів кіловат-годин електроенергії.
До 2015 року станцію вивели з експлуатації. Ядерне паливо з зупинених реакторів та басейнів витримки перевезли до сховища відпрацьованого ядерного палива.
У 2018 році почав роботу завод з переробки рідких радіоактивних відходів, а у 2019-му з’явився промисловий комплекс із переробки твердих радіоактивних відходів та нове сховище для відпрацьованого ядерного палива.
Водойма-охолоджувач під стінами ЧАЕС нині суха. Там планують розмістити сонячні електростанції.
Українські юнаки приміряють протигази на тренуванні з цивільної безпеки в школі в Рудні, неподалік від Зони відчуження, 3 квітня 2006 року (Oded Balilty / AP)
Інженери-оператори Чорнобильської атомної електростанції, 3 грудня 1999 року (AP)
Новий захисний конфайнмент над четвертим енергоблоком ЧАЕС, 29 листопада 2016 року (Efrem Lukatsky / AP)Після аварії на Чорнобильській станції в СРСР вирішили зупинити будівництво майже всіх енергоблоків на основі реакторів РБМК. Після набуття незалежності вже Верховна Рада України ввела мораторій на будівництво нових АЕС та введення нових потужностей на наявних станціях. Проте за три роки мораторій скасували.
Нині в Україні працюють чотири атомних станції з 15 реакторами, а Запорізька АЕС — взагалі найпотужніша в Європі. Проте ще чотири станції так і лишилися недобудованими.
У жовтні 1986 року ЦК КПРС та Рада Міністрів СРСР ухвалили будівництво Славутича — нового міста для колишніх працівників ЧАЕС. Втім, місто-привид Прип’ять нині приваблює все більше туристів. Ба більше: кількість охочих побувати в Зоні відчуження різко зросла після того, як у 2019 році американський канал HBO випустив серіал «Чорнобиль».
Немає коментарів:
Дописати коментар