Про розгляд Верховним Судом типової справи як зразкової

Категорія справи № 440/2722/20: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.

Надіслано судом: 04.02.2021. Зареєстровано: 05.02.2021. Оприлюднено: 08.02.2021.

Дата набрання законної сили: 24.02.2021

Номер судового провадження: Пз/9901/14/20

УХВАЛА

04 лютого 2021 року                                                                                                      справа №440/2722/20

адміністративне провадження №Пз/9901/14/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Шарапи В.М., Єзерова А.А., Стеценка С.Г., Чиркіна С.М., розглянувши заяву Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі-відповідач 1, Центр), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (далі- відповідач 2, УПСЗН виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити йому вказану допомогу з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

15 червня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло подання судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17 червня 2020 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру та Управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням від 29 вересня 2020 року, ухваленим за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язав Центр нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

На адресу Верховного Суду надійшла заява Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення щодо стягнення з Центру на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої грошової допомоги до 5 травні 2020 року у розмірі 9464, 00 грн.

Заяву відповідач-1 обґрунтовує тим, що судом при ухваленні рішення не вирішено питання щодо способу виконання рішення, а саме щодо стягнення з Центру нарахованої суми щорічної разової грошової допомоги. Виконання рішення суду у порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з формулюванням резолютивної частини рішення про задоволення позову шляхом зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Резолютивна частина рішення, як зазначив заявник, має бути виключно про стягнення коштів.

Дослідивши зміст заяви та вивчивши доводи і матеріали справи, що стосуються питання ухвалення додаткового рішення, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС суд, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність деяких питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

При цьому, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та лише за тими обставинами, які були предметом обговорення та оцінки судом при розгляді справи.

Додаткова постанова не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору (зокрема, і встановлювати такий спосіб виконання судового рішення, який виходить за межі компетенції суду).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем були заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити йому вказану допомогу з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язав Центр нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

У заяві, яка розглядається, заявник просить Суд ухвалити додаткове рішення шляхом зміни способу захисту прав позивача на стягнення коштів.

Колегія суддів зазначає, що стаття 252 КАС України не передбачає прийняття додаткового рішення щодо питань, які не були заявлені як позовна вимога та не вирішувались судом під час розгляду справи по суті.

Доводи заявника про те, що суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення також є безпідставними, позаяк резолютивна частина рішення у справі містить зазначення відповідного способу захисту прав позивача.

З огляду на викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що підстави для задоволення заяви Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/2722/20 відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 252, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлений 4 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Тацій, Судді: А.А. Єзеров, С.Г. Стеценко, В.М. Шарапа, С.М. Чиркін