В ЄДРСР опубліковані окремі думки суддів Великої Палати Верховного Суду по зразковим справам № 520/1972/19 та 520/12609/19 за посиланнями в інтернеті :
Постанови по цим зразковим справам знаходяться за посиланнями в інтернеті :
Звертаю Вашу увагу , що при постановленні зазначених постанов судді Великої Палати Верховного Суду не досягли одностайності та висловили окрему думку : по справі № 520/1972/19 – 7 суддів, що складає 44 % від складу Палати, а в справі № 520/12609/19 – 1 суддя, що складає 6 % від складу Палати.
Окремо хочу звернути Вашу увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в тотожних правовідносинах / тотожному предметі спору:
Ознаки типових справ.
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року для осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
(а) особа отримує пенсію по інвалідності, або звернулась із заявою про переведення, та брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стала особою з інвалідністю;
(б) відповідачем є відповідне управління Пенсійного фонду України;
(в) предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановила протилежні рішення!
Відповідно до частини 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Яку зразкову справу застосовувати судам першої інстанції при вирішенні спору?
Чи мають ці постанови ВПВС значення в ситуації коли змінилось законодавство, зокрема прийнятий Законопроект 4555?
7 квітня 2021 року Конституційний суд України у справі №3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України щодо відповідності Конституції (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII у Рішенні №1-р(ІІ)/2021 вирішив :
1. Визнати такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною), ч.3 ст.54 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII у редакції закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою Кабінету Міністрів визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
2. Частина 3 ст. 54 закону №796-XII у редакції закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою Кабінету Міністрів визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через 3 місяці з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення.
3. Верховній Раді протягом трьох місяців з дня ухвалення Судом цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене ст.54 закону №796-XII у редакції закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою Кабінету Міністрів визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією та цим рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого ст.54 закону №796-XII у редакції закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою Кабінету Міністрів визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Судом цього рішення застосуванню підлягатиме ч.4 ст.54 закону №796-XII у редакції закону «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6.06.1996 №230/96-ВР:
«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам — 3 мінімальних пенсій за віком».
4. Громадяни України, на яких поширюється дія ст.54 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії ч.3 ст.54 цього закону в редакції закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII.
Згідно мотивувальної частини зазначеного Рішення (п.2.4) зазначено :
Конституційний Суд виходить із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Проте держава в особі Кабінету Міністрів визначила у порядку мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано законом №796-XII у редакції закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених стст.3, 16, 50 Конституції прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов’язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, ст. 1173 Цивільного кодексу України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.(стаття 1174 ЦКУ).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001 зазначив таке : «…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави (ст. 3, 16, 22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків». І далі: «... ст. 152 Конституції України зобов’язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.»
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16 спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17 (провадження № 14-599 цс 18).
29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1584-IX «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Зокрема, Верховна Рада України унормовала частину 3 ст. 54 виклавши ії в такій редакції:
"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень";
Оскільки, зазначеним Законом приписи п. 4 резулятивної частини Рішення №1-р(ІІ)/2021 Конституційного Суду України від 07.04.2021 р., щодо відшкодування шкоди, громадянам якої вони зазнали внаслідок дії ч.3 ст.54 цього закону в редакції закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII не врегульовано, а рішення Конституційного Суду є актом прямої дії, вважаю : - відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України та п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, що підлягає стягненню з суб’єкта владних повноважень уповноваженого на призначення / перерахунок пенсії (ГУ ПФУ в областях) вся сума різниці пенсії яка виникла в 2015-2021 роках внаслідок дії ч. 3 ст. 54 закону №796-XII в редакції закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII.
Право на пенсію є майновим правом, а тому підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яка в цій справі має застосовуватися в поєднанні зі статтею 14 Конвенції.
Виктор Л
Немає коментарів:
Дописати коментар