-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

05.02.2016

Нардеп Володимир Арешонков: «Чорнобильці втратили не лише пільги, вони втратили надію»

Чинний Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким ліквідовано поняття зона посиленого радіоекологічного контролю та ініційовані Кабміном і підтримані парламентом зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призвели до втрати потерпілими громадянами значної частини пільг, компенсацій та прав. Особливо це стосується громадян віднесених до четвертої категорії, адже скористатися своїми правами вони можуть лише при проживанні на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Разом - це сотні тисяч людей, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Народний депутат України Володимир Арешонков неодноразово зазначав, що тема соціального захисту чорнобильців для нього була і залишається ключовою, однак він не знаходить достатньої підтримки своєї позиції ні на рівні Кабміну, ні серед колег – депутатів. Чи змінилась ситуація на краще, на що розраховувати чорнобильцям цього року, адже якісних змін щодо їхнього соціального захисту не відбулось, скоріше – навпаки. Слово депутату.

- За згадані Вами зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" я не голосував, і робив усе можливе, аби голосів не вистачило. На жаль, відбулось те, що відбулось. Чорнобильці втратили не лише пільги, вони втратили надію. Більше того, я й сам, оббиваючи пороги тих, за ким, як мовиться, останнє слово щодо того чи іншого рішення, мало не втратив надію, що в цій країні щось зміниться на краще.

Первинним чорнобильським законом, до якого з часу його прийняття (1991 рік) було внесено велику кількість змін, держава зобов'язалася здійснювати гідне соціальне забезпечення громадян, які зазнали впливу радіації. Аналізуючи ситуацію щодо соціального захисту чорнобильців, я б її охарактеризував колись популярними і дещо інтерпретованими до реалій чотирма «У», пам’ятаєте: утечка, утруска, усипка, усушка. Нехай уже мене вибачать ці багатостраждальні люди за таке порівняння, але ж треба називати речі своїми іменами. Причому два слова стосуються дій держави стосовно чорнобильців «утечка» - означає втекти від не просто обіцяного, а законодавчо гарантованого людям, а «усипка» означає приспати їхнє сумління. Я це кажу відповідально, усвідомлено і не голослівно, бо маю понад річний досвід комунікації з урядом у вигляді розмов, переконань, прохань, примушувань. Зворотна реакція – відписки, переадресації, обіцянки, відмовки тощо. Причому не виконується навіть те, що передбачене чинним законодавством. 

- Що саме Ви маєте на увазі? 

- Це стосується безоплатного придбання ліків за рецептами лікарів та зубопротезування дітям, потерпілим від аварії на ЧАЕС, що передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», ст.30, п.4 – Пільги та компенсації потерпілим дітям. Під цю категорію підпадає 431 259 дітей в Україні, з них на Житомирщині – 60 253. Всі вони з червня минулого року не отримують дану пільгу. Причина? В усній розмові мені пояснили, що чиновник міністерства, який готував проект постанови Кабміну, що регулює порядок надання пільг, був не достатньо компетентним і не дописав у переліку категорій слова «діти, потерпілі від аварії на ЧАЕС»… Після мого звернення з цього приводу до Прем’єр – міністра України, розпочалась процедура внесення змін до зазначеної постанови. Ця проблема вже стала бородатою і перейшла в новий 2016 рік. Лише днями зміни були ухвалені на засіданні Кабміну. Причому, щоб люди розуміли, у відповіді на моє звернення було зазначено, що новий проект постанови з внесеними змінами, те що я вимагав, погоджувався з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Мінфіном, Міністерством охорони здоров’я, а далі ще й проходив експертизу у Мін’юсті. Те ж саме відбувалось і з попереднім проектом. То як же ці 4 міністерства не помітили порушення Закону в попередній постанові, чи там теж працюють «не достатньо компетентні чиновники»? Я так довго й детально це розповідаю для того, щоб люди зрозуміли, через які митарства потрібно пройти, щоб змусити державних чиновників виконувати закон.

Скажіть, будь ласка, як після цього не критикувати уряд? Чому я, як член коаліції, маю нести відповідальність перед людьми, які мене делегували в парламент, і перед усім українським народом за некомпетентність чи недбальство урядовців? Так, я у фракції коаліції, але бездіяльність, неефективність колег не лише констатую, а й буду викривати публічно. Я не розділяю думку, що уряд у нас такий професійний і ідеальний, що депутати коаліції не мають давати оцінки його діяльності. За парламентом закріплена функція контролю, а контролювати, означає давати оцінку, вказувати на неефективність чи порушення, якщо ці речі мають місце. 

- Що взагалі Ви можете сказати по відношенню до чорнобильців, чи справедливо їх позбавили гарантованого раніше соціального захисту?

- Інакше, як дискримінацією, це не назвеш. Коли ухвалювався бюджет на 2015 рік, депутатів переконували, що це тимчасово, в країні війна, гроші потрібні на армію. У грудні минулого року Арсеній Яценюк розповідав нам про небачений за всю історію України залишок на казначейському рахунку – 48 мільярдів гривень. А на початок січня 2016 залишилось всього 9 мільярдів. Декларовані величезні залишки коштів «розчинилися» за місяць. Куди вони поділись, як можна було за такий короткий термін освоїти таку величезну суму? 

А чорнобильцям говорять, що в країні складна фінансово – економічна ситуація, що ще потрібно затягнути паски… І далі що? Зашити кишені, зашити роти? Так би й варто було зробити, тільки не простим людям, які виживають, а тим, хто й далі жирує, а в першу чергу тим, хто на крові невинних, пролитій на Майдані, давав клятву побороти в державі зло: корупцію, казнокрадство, позбавити преференцій олігархів.

- Ваш законопроект 2093, яким пропонується відновити пільги чорнобильцям?

- За попереднім погодженням законопроект буде на порядку денному сесії 4 лютого. Але я вже ні в чому не впевнений. Готуюсь його доповідати з трибуни. Відчуваю, що поки що навіть частина моїх колег по фракції не готові його підтримати. Це – ганебно. Власне, свою підтримку мені пообіцяли співавтор і керівник депутатської групи "Воля народу" Ярослав Москаленко та керівник чорнобильського профільного комітету Микола Томенко. Я вже писав у себе на Фейсбуці, що не знаходячи достатньої підтримки своїх соціальних законопроектів серед колег по коаліції, я буду шукати її серед позафракційних депутатів, депутатських груп, зокрема "Відродження", "Воля народу». Навіть серед опозиціонерів шукатиму підтримки. У співавторах у нас Наталія Королевська. Зізнаюсь, це не випадковість, а усвідомлений крок, щоб заручитись підтримкою її фракції. Чекаю шквалу критики. Аби зрушити з місця питання соціального захисту чорнобильців, буду просити підтримки в кого завгодно і готовий апелювати на цю тему до всіх "романтиків" і критиканів, хто думає, що в нашій державі соціальну чи будь - яку іншу політику можна робити "чистими руками" або в білих рукавичках.

- Вашим законопроектом, якщо він знайде підтримку в залі, практично всі пільги буде повернуто. Ними обмежується коло чорнобильських проблем, з якими люди до Вас звертаються?

- Ні, звичайно, але більшість дуже кричущих, приміром – заміна посвідчень потерпілих ІV категорії, що дасть людям право пільгового виходу на пенсію, безкоштовне харчування дітей у дошкільних закладах, за що батьки змушені платити від 200 до 500 гривень – це великі кошти для сільської родини, у якої кілька дітей. Упродовж минулого року відвідування дітьми садочків значно скоротилось через те, що з батьків почали брати плату. 

Щодо потерпілих ІV категорії, ми пропонуємо відновити оздоровлення, забезпечення ліками за пільговими рецептами, твердим паливом і скрапленим газом, пільги на ком послуги. Звичайно ж, безкоштовне харчування у шкільних і дошкільних закладах. Крім того, нещодавно я зареєстрував законопроект за № 3845 про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування пенсій, призначених інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС). Уряд за сприяння моїх колег - депутатів продовжує політику знущання над людьми, які рятували Україну і весь світ від ядерного монстра, обклавши їхні пенсії 15% податком. Не підберу слова, яким можна назвати цю ініціативу. Тут би варто було закликати до моральності і совісті посадовців, які зазіхають на той мінімум, який держава гарантувала ліквідаторам, але про такі людські чесноти, очевидно, їм не відомо. 

Але будемо боротись, будемо діяти локально та пробувати захистити чорнобильців не одним законопроектом, а окремими. Це копітка і довготривала робота, але іншого виходу немає. 

- Аналіз Ваших депутатських звернень та запитів, показує, що багато із них стосуються саме постраждалих та розв’язання проблем територій, на яких вони проживають?

- Це Ви бачите у вільному доступі тільки первинні документи, а скільки їх ще було з тієї ж теми. Я звертався і про виділення державної субвенції на харчування дітей та на оздоровлення, після того, як були внесені ці ганебні зміни, з багатьох питань, які ставили громадські організації, зокрема щодо виявлення лжеліквідаторів, заміни посвідчень, відшкодування компенсацій, по яких були рішення судів. Скільки було особистих розмов, прохань, переконань. 

Звернувся з запитом до Прем’єр - міністра України, яким пропоную ліквідаторам аварії на ЧАЕС ІІ категорії з числа інвалідів, яким виповнилось 80 і більше років, надати право користування пільгами, які встановлені для ліквідаторів І категорії, що мають інвалідність. Треба зважити на вік і заслуги цих героїчних людей перед державою і суспільством та в такий спосіб хоча б частково віддати їм належне.

Хочу також підкреслити, що я розділяю позицію багатьох чорнобильських громадських організацій, що потрібно здійснювати кардинальні зміни у підході до розв’язання проблем, які приніс нам Чорнобиль. Я дуже розраховував на те, що у зв’язку з черговими роковинами, адже цьогоріч виповниться 30 років з дня аварії, у державі буде переглянуто концепцію з подолання її наслідків. Бо ж ми домовлялись про монетизацію пільг, пропонували створити медцентри для постраждалих, були слушні пропозиції і щодо зменшення вмісту радіонуклідів на вражених територіях у продукції рослинництва і тваринництва. Все це залишилось на папері і в історії. 

Однак хочеться вірити у системні і якісні зміни в підходах до проблем Чорнобиля, до постраждалих. Бо все списують на війну, а війна у нас не лише на Сході, війна на Житомирщині, Рівненщині, Київщині – це війна чорнобильців за виживання. 

Розмову записала Алла Яковенко

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free