-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

10.03.2016

У Запорізькому національному університеті відбулась міжнародна наукова конференція до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС

У Запорізькому національному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Проблеми техногенної безпеки в Україні та світі», присвячена 30-ій річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Захід був ініційований закордонними колегами – істориком Жаклін Станке (Університет Кемпбелл, США) та політологом Робом Верхофстадом (Університет прикладних наук Ханзе, Нідерланди). Підтримали ці починання науковці історичного факультету Запорізького національного університету.

Організаторами та учасниками широкомасштабного проекту стали представники історичного факультету (голова оргкомітету, ректор Микола Фролов), а також Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених історичного факультету ЗНУ, Запорізького обласного товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи, науковці Університету Кемпбелл (США), Університету прикладних наук Ханзе (Нідерланди), факультету політичних наук університету Загребу (Хорватія) та інших установ. Загалом до участі в заході долучилися понад півсотні вітчизняних та закордонних вже відомих дослідників і початківців, а також фахівці-практики. У числі тих, хто займається вивченням проблем екологічного розвитку, історії суспільного та політичного мислення в даній галузі, були не лише історики, а й представники хіміко-біологічних та інженерних напрямів.

Під час пленарного засідання присутніх привітали від імені ректорату та науково-педагогічних працівників історичного факультету:проректор з наукової роботи, професор Геннадій Васильчук, декан факультету, професор Володимир Мільчев, завідувач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, професор Ольга Маклюк.

Доповідачі звернули увагу на тему безпеки в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів в Європі й у світі. Було зазначено, що трагедії техногенного характеру неминуче впливають на все людство, а Чорнобильська катастрофа та подібні їй мають стати уроком для всіх. Відтак, проведення подібних міжнародних конференцій значно розширює простір наукового пізнання, а також сприяє накопиченню, а головне, втіленню в Україні європейського досвіду в галузі екологічної політики та техногенної безпеки. Зокрема, представники ЗНУ відзначили плідний розвиток міжнародного співробітництва університету, адже закордонні колеги – Жаклін Станке та Роб Верхофстад – вже не вперше відвідують історичний факультет (перший їхній візит відбувся у 2011 році). Окрім того, молоді науковці та студенти – учасники Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених – також мають можливість долучитися до актуальних досліджень. Відтак, усі присутні вбачають великі реальні перспективи щодо втілення спільних проектів та подолання актуальних проблем сучасності, зокрема тих, що стосуються запобігання техногенним катастрофам і вирішення питань щодо подолання їхніх наслідків у всіх галузях людської життєдіяльності.

Завідувач кафедри новітньої історії України, професор Федір Турченко представив доповідь з теми «Чорнобильська криза в контексті радянської політичної системи», в якій акцентував увагу на прискоренні кризи радянської політичної системи під впливом аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 року. Вчений переконливо продемонстрував той факт, що наслідки техногенних катастроф можуть виступати важелем, який запускає незворотній процес змін, у тому числі, і в політичній галузі.

У рамках пленарного засідання виступила й колега зі США – доктор філософії з історичних наук, асоційований професор кафедри історії, кримінального правосуддя і політичних наук Університету Кемпбелл Жаклін Станке. У своєму виступі «Віддзеркалення Чорнобиля в американських політичних карикатурах» вона зупинилася на питанні осмислення та відображення чорнобильських подій в американських політичних карикатурах. На цьому прикладі можна побачити, що трагедія у Чорнобилі віддзеркалилася й у суспільній культурі США та швидко стала символом будь-якої ризикової ситуації з небезпечними наслідками.

Доповідь політолога, члена Виконавчої ради Університету прикладних наук Ганзе (Королівство Нідерландів) Роба Верхофстада на тему «Просто лісова пожежа оточена ровом: сприйняття голландцями аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» засвідчила актуальність проблеми ядерної енергетики. Науковець показав, що країна, розташована не так далеко від центру ядерної катастрофи, була не готова до її сприйняття. Однак результатом подальшого осмислення подій Чорнобиля для Нідерландів стало те, що потужності АЕС у його країні не були збільшені саме через супротив суспільства. Після закінчення пленарного засідання робота конференції продовжилася за трьома секційними напрямками. 

Секцію, тематика якої була присвячена аналізу техногенних аварій минулого та сучасності, очолила модератор – кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Марина Бессонова (Київ). Учасники цієї секції презентували доповіді, у яких висвітлили досвід європейських країн щодо використання «мирного атому» та напрямки розвитку екологічної енергетики у світі.

Учасники другої секції – «Аварія на ЧАЕС: причини та подолання наслідків» (модератор – кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Олександр Давлєтов) – акцентували увагу на причинах та подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. Під час засідання розгорнулася дискусія щодо співпраці країн із подолання наслідків техногенних катастроф в Україні й у світі, у ході якої присутні порушили проблеми співпраці з реалізації проектів, спрямованих на ліквідацію глобальних наслідків катастроф ХХІ століття.

Третя секція працювала за напрямком «Глобальна техногенна безпека: загрози та шляхи забезпечення в сучасному світі» (модератор – кандидат історичних наук, професор Ольга Маклюк). Дослідники зосередили свою увагу на механізмах запобігання техногенним аваріям сучасності.

Під час конференції презентували наукову збірку «Проблеми техногенної безпеки в Україні та світі (до 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС)». Її присвятили актуальним проблемам екологічної та енергетичної безпеки, надали аналіз проблеми з точки зору історичної, політологічної та практичної науки, а також рекомендації щодо спільного подолання економічних, політичних, психологічних та соціальних проблем, пов’язаних із аварією у Чорнобилі. Окрім того, організатори конференції відзначили активну участь студентів у написанні наукових статей і доповідей у рамках теми конференції.

За інформацією прес-центру ЗНУ


Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free