До земляків

Шановні земляки, свідомі українці,
Прийміть уклін своїх братів, синів:
Чорнобильців, афганців, доброчинців -
Усіх, хто серця жар, життя не пожалів.

За покликом душі, за совісті велінням
На поклик Мами-України йшли,
Щоб захистить майбутні покоління,
Згоряли і горять - горять твої сини.

Не було і нема в нас поділу такого:
Тут Схід, там Захід, Південь тут, там Центр,
Усі ми діти однієї Мами,
В нас поділ - патріот, чи темний ренегат*.

Усім, хто хоче в мирі й згоді проживати,
З любов'ю в серці й вірою в душі,
В одній Христовій церкві об'єднатись,
Брат брата щиро обійняти від душі.

Сини і доньки України, об'єднайтесь,
Бо далі тільки прірва, зло без дна,
Вкраїнці, християни, спам'ятайтесь,
Гуртом ми сила, поодинці нас - нема.

А ті, хто мляво каже:" Це не наша справа,
Ми ні при чім, в нас бізнес і сім'я"...
Сьогодні, милі, ваша хата скраю,
А завтра пробудивсь - а хати вже нема.

Шановні земляки, свідомі українці,
Будіть своїх дітей: дочок, синів...
За що мільйони вмерли українців?
Щоб ми перетворились на німих рабів?

Молімося, брати, за долю України,
Надіймося на Бога, але самі не спім,
Очистімо свій дім від гнилі і руїни
І правий Божий лад в країні відновім.

 З.Винничук

Прислав Євген Литовець