Справа № 2-а-136/12
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
28.11.2012 Суддя Ровеньківського міського суду Луганської області Шумченко Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суді із позовом, в якому зазначив, що він у 1986 році працював в шахтоуправлінні «Ровеньківське»і як військовозобов'язаний був призваний Ровеньківським військкоматом та направлений на Чорнобильську АЕС для участі в ліквідації наслідків аварії. Окрім отриманої експозиційної дози зовнішнього опромінення він як і інші учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримав більш значне внутрішнє опромінення радіонуклідами, втратив здоров'я та був визнаний інвалідом. На теперішній час він, як інвалід 2-ї групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує в ПФУ м. Ровеньки державну пенсію по інвалідності та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 с у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підприємства уповноважені надавати довідки про зарплату за роботу в зоні відчуження: «Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях активного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями...». В 2000 році, йому стало відомо, що після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року уряди СРСР та Української PCP ухвалили, під грифом «секретно», низку нормативних актів, якими повинна була регламентуватись оплата праці учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно грифу «секретно», ці постанови та розпорядження, на той час були невідомі, як особам, що брали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, у тому числі і йому, так і великій кількості підприємств та установ, незважаючи на те, що «секретність»з цих документів зняли на початку 90-х років. Тому відповідно підприємства, на той час, не могли правильно, в повному обсязі нарахувати заробітну плату ліквідаторам. Отримавши на руки ксерокопії цих постанов, а саме:
1. Постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і Всесоюзної Центральна Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції».
2. Постанови Ради Міністрів УРСР та УР СПС від 07.05.1986 року №207-7 «Про умови и праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, тих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню довкілля».
3. Постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43.
5. Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031- рс.
6. Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 г. № 964-,
- він звернувся до ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит» з заявою про проведення відповідного перерахунку, але отримав відмову с посиланням на те, що на нього, на військовозобов'язаного зазначені нормативні акти не розповсюджувались. Оскільки це не відповідало дійсним обставинам справи, а саме: розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031-рс всі норми оплати роботи для цивільних учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було розповсюджено на військовозобов'язаних призваних на збори, він звернувся за захистом від порушення своїх прав до суду. Ровеньківський міський суд досконало вивчивши всі обставини справи, 20 грудня 2004 року, постановив рішення, яким зобов'язав підприємство провести відповідний перерахунок, з відображенням цього перерахунку в його особистому рахунку.
Відповідно до рішення Ровеньківського міського суду, директором підприємством ДВАТ «Ровеньківське»ДХК «Ровенькиантрацит»був наданий наказ №153, від 26 січня 2005 року про проведення відповідного перерахунку зарплати за його роботу в зоні відчуження ЧАЕС з відображенням сум перерахунку в його особовому рахунку та 01 лютого 2005 року йому була видана довідка відповідної форми за №1. Довідку він одразу ж надав для нарахування пенсії по інвалідності ЧАЕС в УПФУ в м. Ровеньки, яке відповідно до розміру зарплати зазначеному в довідці з лютого 2005 року, рахувало йому пенсію. Відповідно до розміру зарплати зазначеному в цій довідці він отримував пенсію до 2007 року, а з 2007 року та до листопада 2011 року, УПФУ в м. Ровеньки нарахувало йому пенсію в більшому розмірі, відповідно до іншого рішення суду, в розмірі передбаченому нормою частини четвертої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для інвалідів 2-ї групи, а саме 8 -ми мінімальних пенсій за віком.
3 01 листопада 2011 року УПФУ в м. Ровеньки припинило конання рішення суду, посилаючись на відсутність фінансування з Держбюджету України. 23 листопада 2011 року КМ України прийняв постанову №1210 про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено порядок та механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до зазначеного порядку, з 01 січня 2012 року: ...пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків». «У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: 4) менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на хідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати». Відповідно до ч. 7: «Пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду зведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, ІІ - 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.» З 01 січня 2012 року по березень 2012 року, УПФУ в м. Ровеньки, нарахувало йому пенсію з урахуванням довідки про його зарплату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС та формули яка міститься в постанові КМУ №1210, яка набрала чинності з 01 січня 2012 року.
На теперішній час, з 01 березня 2012 року УПФУ в м. Ровеньки, відмовившись застосовувати довідку, з розміром його зарплати, що була надана підприємством відповідно до рішення суду, суттєво зменшило його пенсію відмовившись застосовувати зазначену довідку посилаючись те, що в матеріалах пенсійної справи відсутній її оригінал (але - ж оригінал довідки він здав в 2005 році в УПФУ м. Ровеньки, однак в управлінні його втратили і тепер він утримує пенсію в розмірі, який і частково не відповідає шкоді завданої його здоров'ю).
В липні 2012 року, він звернувся на підприємство з проханням видати йому дублікат довідки про зарплату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, замість втраченого УПФУ в м. Ровеньки оригінала. ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит», задовольнивши його заяву, видало йому дублікат довідки встановленого Пенсійним фондом України образка, де відображена його зарплата за дні праці в зоні відчуження у такому ж порядку і відповідно до тих нормативних актів, якими регламентувалась оплата праці в зоні відчуження та відповідно до зобов'язання покладеного на підприємство рішенням суду, яке має статус остаточного. 17 серпня 2012 року, він звернувся до УПФУ в м. Ровеньки із заявою, про врахування довідки та розміру його зарплати за дні праці в зоні відчуження для нарахування йому пенсії відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23 .11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
28 серпня 2012 року УПФУ в м. Ровеньки своїм листом, повідомило його, що відмовляється застосовувати надану довідку, оскільки , вважає, що довідка не відповідає нормативним актам що діяли на час виконання робот по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме відсутні докази щодо його права на підвищення тарифної ставки саме на 100%, розміру премії 60% та кратності оплати - З плюс збережений середній заробіток за основним містом роботи , загалом - 4 крат. Вважає, таку відмову незаконною, оскільки , вона не відповідає дійсним обставинам справи, саме: 1. Всі норми оплати роботи в зоні відчуження встановлені для цивільних учасників ліквідації аварії і її наслідків були розповсюджені на військових та військовозобов'язаних призваних на збори. Відповідно до пункту б) ч. 1 Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031- рс, (мовою оригіналу):
«1. Распространить: б) на военнообязанных, призванных на сборы и Непосредственно занятых на работах по ликвидации аварии на Чернобыльской атомной электростанции: Порядок оплаты труда и выплаты единовременного вознаграждения по месту постоянной работы, предусмотренный для рабочих и служащих, выполняющих такие работы...». Підвищення тарифної ставки до 100 % тарифної ставки було передбачено Постановою Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів PCP і Всесоюзної Центральна Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 року № 524- 56 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції»(мовою оригіналу): 1. Предоставить право руководителям предприятий и организаций производить оплату труда робітників, непосредственно занятых на работах по устранению последствий аварии на Чернобыльской АЭС, по повышенным до 100 процентов тарифным ставкам (сдельным расценкам) и должностным окладам...» Відповідно до ст..2 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: «територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році; зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період; зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період; зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період». Відповідно до зазначеного критерію зонування , навіть в зоні безумовного (обов'язкового) відселення , яка знаходилась поза зоною відчуження - тарифна ставка підвищувалась на 60 -80%, оскільки згідно п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106, відповідно до рівня радіоактивного забруднення території, в якому розташовано робоче місто працівника, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади підвищувались:
- при рівні забруднення ізотопами радіоцезію від 1 до 5 Кі/км2 на 20 - 30 %,
- при рівні забруднення ізотопами радіоцезію від 5 до 10 Кі/км2 на 30 - 40 %,
- при рівні забруднення ізотопами радіоцезію від 10 до 15 Кі/км2 на 40 - 60 %,
- при рівні забруднення ізотопами радіоцезію від 15 до 30 Кі/км2 на 60 - 80 %,
- при рівні забруднення ізотопами радіоцезію понад 30 Кі/км2 на 80- 100 %.
В межах зони відчуження наказом начальника оперативної групи МО СРСР № 26 от 25 червня 1986 р^було встановлено 1-ша зона (рівень радіації від 5 до 20 мілірентген /час) , 2-га зона ( рівень радіації від 20 до 100 мілірентген /час) та 3-тя, зона небезпеки ( рівень радіації понад 100 мілірентген /час) . 1 Р/ч = 1000 мілірентген/час = 1 000 000 мікрорентген/ч. Тобто , до днів роботи в зонах небезпеки № 1,2 ,3 , де до високого рівня прямого опромінення додавався високий рівень забруднення ґрунту радіонуклідами стронцію та плутонію та забруднення ґрунту ізотопами цезію щільністю від 30,0 Кі/км2 і вище, застосовувалось максимальне підвищення тарифної ставки - 100 % . Необхідність же такого підвищення тарифної ставки в зоні відчуження на 100 % та максимального розміру премії - 60 %, з урахуванням такого підвищення тарифної ставки , на той час була обумовлена масштабом Чорнобильської катастрофи, високим рівнем радіаційного опромінення, високим рівнем забруднення навколишньої атмосфери радіоактивними елементами та їх ізотопами та відповідно край небезпечними для здоров'я та життя умовами роботи. Застосування кратної оплати праці. відповідно до зон небезпеки було передбачено відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Республіканської Ради Професійних Союзів (УР РПС) від 07.05.1986 року №207-7 (мовою оригіналу): Установили, что оплата труда работников, занятых на работах в третьей, второй и первой зонах опасности, производится соответственно в четырех-, трех- и двукратном размерах, сверх среднемесячной заработной платы, исходя из тарифной ставки оклада), установленной по основному месту работы». Відповідно до постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43 граничні розміри премії роботу в зоні ЧАЕС було дозволено підвищувати до 60% тарифної ставки (окладу) з урахуванням підвищення відповідно до Постанови ЦК КПСС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року №524-156: 1. Работникам, непосредственно занятым на работах по устранению последствий аварии на Чернобыльской АЭС, премии, поощрения и вознаграждения начисляют в соответствии с действующими положениями на увеличенные согласно пункту 1 Постановления ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР, Совета Министров СССР, ВЦСПС от 7 мая 1986 г. N524-156 (v0524400-86) тарифные ставки (сдельные расценки) и должностные оклады. Установленные законодательством предельные размеры премий исчислять исходя из указанных повышенных тарифных ставок (отдельных расценок) и должностных окладов». ПФУ в м. Ровеньки, в своєму листі, мотивуючи відмову застосовувати дублікат довідки зарплату за роботу в зоні відчуження, посилається на нібито неправомірно застосовану в рішенні суду і відповідно в довідці підприємства кратності - 4, але щодо оплати безпосередньо роботи в зоні відчуження підприємством в довідці застосовано оплату з кратністю - 3 до якої вбачається збережений середній заробіток за основним містом роботи. В довідці Державного галузевого архіву Міноборони України зазначена робота по дезактивації Чорнобильської АЕС, яка у 1986 році вся відносилась до 3-ї зони небезпеки зони відчуження, з оплатою праці в чотирьох кратному розмірі тарифної ставки понад збережений середній заробіток за основним містом роботи, яке відносилось до 1-ї зони небезпеки зони відчуження, з оплатою праці в двох кратному розмірі тарифної ставки оплатою праці понад збережений середній заробіток за основним містом роботи, тому суд 20 грудня 2004 року і прийняв правомірне рішення зобов'язати підприємство провести розрахунок по середній кратності оплати між третьою та першою зонами небезпеки - (4+2):2=3 крат. Взагалі спір між мною та ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит»те, чи має він право на перерахунок зарплати з урахуванням норм вищезазначених розсекречених нормативних актів колишнього СРСР вже був вирішений судом у 2004 році, на його користь и те, що в управління ПФУ в м. Ровеньки є інше бачення , застосування цих норм оплати роботи в зоні відчуження ЧАЕС, не надає йому права не застосовувати довідку видану і підприємством, яке має на це повноваження та законні підстави. Тому позивач вважає, дії УПФУ в м. Ровеньки, щодо відмови застосовувати при нарахуванні йому пенсії, розмір його зарплати відповідно до довідки, що надана йому ВП «Шахтоуправління Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит»- неправомірними та такими що порушують його право на отримання пенсії в розмірі який би хоч частково відповідав розміру шкоди заподіяному його здоров'ю.
Просив визнати противоправними дії УПФУ в м. Ровеньки, щодо відмови застосовувати при нарахуванні йому пенсії розмір його зарплати за дні роботи в зоні відчуження, відповідно до дублікату довідки, виданої ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит». Зобов'язати УПФУ в м. Ровеньки прийняти дублікат довідки, виданої ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит»згідно наказу від 24 липня 2012 року № 430, для опрацювання та врахувати при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року, його заробіток визначений в довідці за роботу в зоні відчуження, з урахуванням застосованого підвищення тарифної ставки, середнього по зонам небезпеки зони відчуження розміру кратності - 3 та розміру премії.
21.11.2012 року позивач надав до суду уточнення до адміністративного позову, в якому просив визнати противоправними дії УПФУ в м. Ровеньки, щодо відмови застосовувати при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії, розмір його зарплати за дні роботи зони відчуження, відповідно до дублікату довідки, що надана йому ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит»згідно наказу по підприємству від 24 липня 2012 року №430, замість втраченого УПФУ оригінала. Зобов'язати УПФУ в м. Ровеньки нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до дублікату довідки, що надана йому ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит» згідно наказу по підприємству від 24 липня 2012 року № 430, замість втраченого УПФУ оригінала, враховуючи, відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року, його заробіток за роботу в зоні відчуження визначений в довідці, з урахуванням застосованого підвищення тарифної ставки, середнього по зонам небезпеки зони відчуження розміру кратності - 3 та розміру премії. Зобов`язати УПФУ в м. Ровеньки провести відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2012 року та виплатити йому недоотримані суми пенсії.
Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що з вимогами, викладеними у позові не згодні з наступних підстав. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ровеньки, одержує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків з 17.07.1991 року. 17 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати за час виконання робіт з ліквідації аварії на ЧАЕС, до якої додав копію дубліката довідки №430 від 01.02.2005 року про заробітну плату, видану ВП «Ровеньківське»ДП «Ровенькиантрацит», в якій заробітна плата обчислена тарифної ставки, збільшеної на 100%, з урахуванням оплати праці за вихідні дні в подвійному розмір та премії в максимальному розмірі - 60%. Зазначена довідка була прийнята управлінням, але в перерахунку пенсії було відмовлено листом від 28.08.2012 року № 2046/02-05. В період з 01.10.2005 року по 30.10.2011 року ОСОБА_1 отримував пенсію, обчислену згідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2007 року. 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання цього Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №745 від 6 липня 2011 року, в якій врегульовані окремі питання стосовно захисту соціальних прав громадян, в тому числі тих осіб, на яких поширюється правовий статус дітей війни та осіб, які постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах наявного фінансового ресурсу. У з зв`язку з прийняттям зазначених нормативних документів з 01.11.2011 року припинилося фінансування витрат на виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах, що перевищують розміри, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 9 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. З 1 січня 2012 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №2110 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 в листопаді 2012 року склав 2182,80 грн. Вважає, що зазначена копія дублікату довідки не може бути підставою для обчислені пенсії, оскільки не відповідає нормативним документам, які діяли на час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 було надано право керівникам підприємств та організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по підвищеним до 100% тарифним ставкам та посадовим окладам. Конкретні розміри підвищені зазначених ставок та окладів встановлюються з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт. Пунктом 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195 було встановлено працівникам підприємств, організацій та установ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, додаткову оплату праці за роботу в нічний час в розмірі 35% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час та максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки в місяць. Пунктом 5 цієї ж постанови дозволено підприємствам, організаціям та установам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні та святкові дні з оплатою праці в подвійному розмірі. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс на військовозобов'язаних, призваних на військові збори та безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС порядок оплати праці та виплати одноразової винагороди за місцем постійної роботи. Оскільки ОСОБА_1 не було надано документа, підтверджуючого, що тарифну ставку для розрахунку оплати праці за дні роботи в зоні відчуження в кратному розмірі необхідно підвищити на 100%, то підстав для такого підвищення немає. Підстав для оплати премії в максимальному розмірі також немає. Згідно архівної довідки № 51/1/7311 від 16.10.1998 року, виданої галузевим державним архівом Міністерства оборони України, неможливо з`ясувати, в якій зоні небезпеки зони відчуження виконував роботи позивач. Зазначене в рішенні Ровеньківського міського суду від 20.12.2004 року „согласно архивной справки воинской части 14 дней отработал на Чернобыльской АЭС во 2 зоне опасности» не відповідає дійсності. Зазначене в рішенні Ровеньківського міського суду від 15.04.2002 року „согласно решения Правительственной комиссии № 285 от 02.11.1986 года с.Корогод отнесено ко 2 зоне опасности»не відповідає дійсності. Відповідно до рішень Урядової комісії с.Корогод тільки в період з травня по червень 1988 року відносилося до 1 зони небезпеки зони відчуження, решту часу, до 1 березня 1988 року, селище відносилося до зони особливого контролю. Таким чином, застосування кратності оплати праці, що відповідає другій зоні небезпеки. безпідставним, та значно завищує заробітну плату. Незважаючи на те, що довідка видана підприємством на виконання рішення суду, вона не може бути підставою для перерахунку пенсії, оскільки містить недостовірну інформацію щодо кратності оплати праці. Крім того, позивачем до заяви від 17.08.2012 року було надано копію зазначеного дублікату. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2.7.12.2005 року за № 1566/11846, для призначення (перерахунку) пенсії додаються довідки про заробітну плату тільки в оригіналах. Оскільки позивачем надано копію дублікату довідки про заробітну плату, то її не може застосовано при проведенні перерахунку пенсії. Що стосується підвищеної тарифної ставки то Постановою ЦККПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 „Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" було надано право керівникам підприємств та організацій проводити оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним до 100 відсотків тарифним ставкам та посадовим окладам. Конкретні розміри підвищення зазначених ставок (окладів) встановлюються з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт. За часом це перше урядове рішення, яке встановило підвищену оплату праці для працівників зайнятих на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС. При цьому фонд заробітної плати підприємств організацій, розташованих в зоні ЧАЕС, визначався в 1986 році в розмірах, передбачених планом на цей рік. Держбанку та Будбанку СРСР було встановлено видавати зазначеним підприємствам, організаціям та установам кошти на заробітну плату в 1986 році в сумах, що перевищують планці розміри фондів, якщо це було викликано підвищеною оплатою праці на роботах по ліквідації наслідків аварії на АЕС. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 рс для прискорення робіт па, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було передбачено: виділити в розпорядження Міненерго СРСР додатковий фонд заробітної плати в розмірі 100 тис. руб.; надати право голові Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії виплачувати відзначені працівникам за виконання особливо важних та відповідальних робіт залежно від небезпеки проведення одноразову винагороду в розмірі до 1 тис. руб.; дозволити керівникам міністерств та відомств, які приймають участь в ліквідації наслідків аварії, за згодою з головою Урядової комісії, проводити у виключних випадках оплату праці; робітників, зайнятих на зазначених роботах в 3 зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі у порівняй із встановленими діючим законодавством нормами, в 2 зоні - в чотирьохкратному розмірі, в 1 зоні в трьохкратному розмірі. Цією ж постановою було передбачено виплату одноразової винагороди в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) робітникам, які отримали максимальну дозу радіації у зв`язку із цим не допускалися для подальшої роботи. На решті території зони відчуження, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю) оплата праці проводилася з дня аварії, виходячи з підвищених до 100 відсотків тарифний ставок (посадових окладів) відповідно до постанови ЦККПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністр СРСР та ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156. Таким чином, очевидно, що спочатку було передбачено підвищувати тарифні ставки посадові оклади до 100%, в подальшому і тільки для осіб, які виконували роботи у зонах небезпеки зони відчуження було встановлене значно більше підвищення - 5,4,3-кратний розмір збільшеній, оплати праці у порівнянні з встановленими законодавством нормами, а на решті території оплата праці проводилася за збільшеними до 100% тарифними ставками. Відповідно до рішення Урядової комісії від 02.02.1987 року № 351 після 1 березня 1987 року термін зона небезпеки не застосовувався, оплата в кратних розмірах була збережена для окремій об`єктів та видів робіт. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 рс було чітко визначено застосовувати кратність оплати праці: у порівнянні із встановленими діючим законодавством нормами, тобто до нормальних (від слова норма) тарифних ставок, а не підвищених. Таким чином, підстав для збільшення тарифної ставки позивача на 100% немає в теперішній час і не було в 1987 році. Вважає, що обґрунтування позивачем необхідності підвищення тарифної ставки тим фактор що навіть у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, яка знаходилася поза зоною відчуження тарифна ставка підвищувалась на 60-80% згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, є неналежним доводом. В цей період часу не відбуваються роботи по ліквідації наслідків аварії, аналогічні тим, що, проводилися у 1986-1987 роках, не застосовується взагалі кратна оплата праці, діють інші, законодавчі акти. Тому порівняння в даному випадку неприпустиме. Пільги, встановлені в Україні цілком можливо є навіть вищими, ніж було встановлено в СРСР. Позивач посилається також на постанову Ради Міністрів УРСР та Української Республіканської Ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7, в якій встановлена оплата праці робітників, зайнятих на роботах у 3, 2, 1 зонах небезпеки відповідно в 4,3,2 - кратному розмірі понад середньомісячну заробітну, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Цей документ також не встановлював застосування кратної оплати праці до підвищення тарифних ставок. Що стосується премії, то Постановою Держкомітету СРСР по труду та соціальним питанням від 07.05.1986 року № 153/10-43 було встановлено працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, премії, заохочення та винагороди нараховувати у відповідності з діючими положеннями на збільшені згідно до пункту 1 постанови ЦККПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки та посадові оклади встановлені законодавством граничні розміри премій обчислювати виходячи із зазначених тарифних ставок та посадових окладів. Максимальний розмір премії (60%) для працівників підприємств, організацій та установ виконуючих роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС був встановлений постанові Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (та продубльоване республіканській постанові Ради Міністрів УРСР та Української Республіканської Ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7). Таким чином, позивач дещо змінив на свій розсуд норму, встановлену постанові 07.05.1986 року № 153/10-43, додавши до неї зайве, а саме: цією постановою не встановлювався граничний розмір премії 60% та не було й не могло бути посилання на постанову Ради Міністрів, УРСР та Української Республіканської Ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7, оскільки вона за часом була прийнята пізніше. Враховуючи викладене в обох пунктах заперечень, вважаю, що підстав для обчислення премії в розмірі 60% та виходячи з тарифної ставки, збільшеної на 100%, немає. До призову на військові збори премія ОСОБА_1 не нараховувалась систематично, тому підстав для її нарахування за період виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також не повинна була бути нарахована. В своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що оригінал довідки про заробітну плату від 01.02.2005 року втратили в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ровеньки. Зазначена інформація не підтверджена, доказів факту її подання до управління немає ні у позивача ні у управлінні. Кожна заява пенсіонера про перерахунок пенсії зберігається в пенсійній справі та реєструється в журналі реєстрації заяв про призначення (перерахунок) пенсії. Згідно рішення Ровеньківського міського суду від 15.04.2002 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного Луганської області від 01.07.2002 року, шахтою ОСОБА_1 було видано довідку про плату № 1016 від 20.09.2002 року. Заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.09.2002 року реєстраційним номером 74 від 20.09.2002 року, до якої додавалася зазначена довідка зберігається в документах пенсійної справи №149763. Ні заяви ОСОБА_1, ні довідки про заробітну плату № 1 від 01.02.2005 року в пенсійній справі немає. Згідно номенклатури справ журнали реєстрації заяв про призначення (перерахунок пенсії зберігаються протягом трьох років, тому такі журнали за 2005 рік знищено, перевірити факт реєстрації заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії неможливо. Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлену статтею 72 цього Кодексу. Оскільки позивачем не наведено доказів втрати довідки про заробітну плату № 1 від 01.02.2005року, та підстав для зазначення в своїх вимогах слів «замість втраченого УПФУ оригінала " немає. Строки проведення перерахунків пенсій визначено частиною четвертою статті 45 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Таким чином, вимога позивача про проведення перерахунку пенсії з 1 березня 2012 року є безпідставною, оскільки заяву про перерахунок пенсії подано ним 17 серпня 2012 року.
Таким чином, вважає, що відповідність дій управління зазначеним нормативним документам повністю доведена, жодних протиправних дій управлінням не припущено, тому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог про зобов'язання управління нараховувати та виплачувати йому пенсію відповідно до копії дублікату довідки, що видана ВП „Шахтоуправління „Ровеньківське" - ДП „Ровенькиантрацит" згідно наказу по підприємству від 24 липня 2012 року №430, замість втраченого УПФУ оригінала, враховуючи відповідно до постанови КИУ №1210 від 23.11.2011 року, його заробітну плату за роботу в зоні відчуження, визначений в довідці з урахуванням застосованого підвищення тарифної ставки, середнього по зонам небезпеки зони відчуження розміру кратності - ж та розміру премії - у зв`язку з безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 в 1986 році був призваний до військових зборів по ліквідації аварії Чорнобильської АЕС де з 27 серпня по 09 вересня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при цьому позивач був визнаний інвалідом ІІІ-ї групи, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
При зверненні позивача до УПФУ в м. Ровеньки у 2004 році з метою перерахунку заробітної плати на час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для подальшого нарахування йому пенсії по інвалідності, йому було відмовлено. Для захисту своїх прав ОСОБА_1 в 2004 році звернувся з позовом до суду.
Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 грудня 2012 року було зобов`язано ДП «Ровенькиантрацит»провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та видати останньому нову довідку з підвищеною заробітною платнею для подачі її на перерахунок пенсії до УПФУ.
Відповідно до рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 грудня 2012 року, підприємством ДВАТ «Ровеньківське»ДХК «Ровенькиантрацит»був виданий наказ №153 від 26 січня 2005 року про проведення відповідного перерахунку зарплати за роботу ОСОБА_1 в зоні відчуження ЧАЕС з відображенням сум перерахунку в особовому рахунку ОСОБА_1
01 лютого 2005 року зазначена довідка була видана позивачу, з якою він звернувся до УПФУ в м. Ровеньки Луганської області для призначення йому пенсії. Пенсія була нарахована та сплачувалась до 01 березня 2012 року.
На теперішній час відповідач відмовляється застосовувати зазначену довідку для перерахунку пенсії ОСОБА_1 посилаючись те, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутній її оригінал.
Також судом встановлено, що 17.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Ровеньки Луганської області з дублікатом довідки про підвищення заробітної плати №430 від 24 липня 2012 року із заявою про перерахунок пенсії, але 28.08.2012 року позивачу було відмовлено в застосуванні дублікату довідки.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про неможливість застосування дублікату довідки про заробітну плату №430 від 24 липня 2012 року при обчисленні розміру пенсії по інвалідності позивачу, оскільки згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,99,100,104,159-164 КАС України, ст.ст. 759,777 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинення певних дій, задовольнити.
Визнати противоправними дії УПФУ в м. Ровеньки, щодо відмови застосовувати при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії, розмір його зарплати за дні роботи зони відчуження, відповідно до дублікату довідки, виданої ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»ДП «Ровенькиантрацит»згідно наказу по підприємству від 24 липня 2012 року №430, замість втраченого УПФУ оригінала.
Зобов'язати УПФУ в м. Ровеньки нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до дублікату довідки № 430 від 24 липня 2012 року, виданої ВП «Шахтоуправління «Ровеньківське»»ДП «Ровенькиантрацит»згідно наказу по підприємству враховуючи, відповідно допостанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року, його заробіток за роботу в зоні відчуження визначений в довідці, з урахуванням застосованого підвищення тарифної ставки, середнього по зонам небезпеки зони відчуження розміру кратності - 3 та розміру премії.
Зобов`язати УПФУ в м. Ровеньки провести відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2012 року та виплатити йому недоотримані суми пенсії.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому апеляційному адміністративному суді у десятиденний строк після отримання її копії.
С У Д Д Я - Л.В. Шумченко
Немає коментарів:
Дописати коментар