ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ ПФУ, ПФУ відповідно) про перерахунок пенсії особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
в с т а н о в и л а:
У червні 2011 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову ГУ ПФУ перерахувати йому державну та додаткову пенсії у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин;
далі - Закон № 796-XII), та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсій за період з 22 травня 2008 року по час пред'явлення позову і стягнути суму різниці з урахуванням індексу інфляції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ. Згідно з посвідченням від 12 березня 2003 року серії А № 411589 він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІІ групи, щодо якого встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Наведені обставини, на думку позивача, дають підстави для здійснення перерахунку основної і додаткової пенсій, які він отримує згідно з вимогами статей 50, 54 Закону № 796-XII. Оскільки відповідач листом від 11 травня 2011 року № 1202/М-11 відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсій, позивач звернуся за захистом своїх прав до суду.
Залізничний районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим ухвалою від 21 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсій та стягнення суми за період з 22 травня 2008 року по 5 грудня 2010 року залишив без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Цей же суд постановою від 21 жовтня 2011 року позов задовольнив частково: зобов'язав ГУ ПФУ провести ОСОБА_8 з 6 грудня 2010 року перерахунок основної пенсії виходячи з шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії виходячи з 50 процентів мінімальної пенсії за віком, розрахованої виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законами України у відповідний період для непрацездатних осіб, та виплатити різницю між нарахованими та фактично виплаченими за час перерахунку сумами. У задоволенні решти вимог відмовив.
Севастопольський апеляційний адміністративний суд постановою від 3 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року, постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2011 року скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд, з висновками якого погодився і Вищий адміністративний суд України, зазначив, що згідно із покладеними на відповідача функціями та завданнями ГУ ПФУ не здійснює призначення та виплату пенсій особам, які мають право на них згідно із Законом № 796-XII. Тому дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку державної та додаткової пенсій на підставі цього Закону є правомірними.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_8, посилаючись на неоднакове застосування статті 50 Закону № 796-XII, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року (справа № К/9991/9706/12), у якій касаційний суд за результатами розгляду подібних відносин дійшов протилежного висновку, зазначивши про неправомірність дій управління ПФУ щодо відмови особі, яка має право на пенсію за Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) і яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у здійсненні перерахунку додаткової пенсії згідно з положеннями статті 50 Закону № 796-XII.
Усуваючи розбіжності у застосуванні наведеної норми Закону № 796-XII, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначає такі види державних пенсій: трудові пенсії, за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років (стаття 2 цього Закону). При цьому зазначений Закон дає особам право вибору пенсії. Так згідно зі статтею 6 цього Закону особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Військовослужбовці відносяться до категорії осіб, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-XII.
Статтею 11 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII і цим Законом.
Положення Закону № 796-XII спрямовані на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії <…> (стаття 49 Закону № 796-XII).
Статтею 50 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія, зокрема, за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (стаття 53 Закону № 796-XII).
Згідно з Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою правління ПФУ від 27 червня 2002 року № 11-2 (у редакції постанови правління ПФУ від 25 лютого 2008 року № 5-5; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року за № 208/14899), та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846), головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до покладених на них завдань здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII.
Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що військовослужбовець, який є інвалідом і інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на додаткову пенсію на підставі Закону № 796-ХІІ, призначення (перерахунок) якої здійснюють головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач є військовослужбовцем, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи, перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує державну пенсію (за вислугу років) відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а тому має право на одержання додаткової пенсії згідно зістаттею 50 Закону № 796-ХII, при цьому обов'язок щодо її призначення (перерахунку) та виплати покладений на ГУ ПФУ.
Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому ухвала Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак В.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко О.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов
Немає коментарів:
Дописати коментар