"Поблизу руїн, які позначають місце найстрашнішої катастрофи на АЕС у світі, зводиться унікальна інженерна споруда", - пише>The New York Times, присвячуючи цілий цикл статей Чорнобилю та Чорнобильській катастрофі. "Ціла армія робітників, захищена від радіації товстими бетонними плитами, будує колосальну арку, яка обшита акрами блискучої нержавіючої сталі і така величезна, щоб під нею вмістилася б Статуя Свободи", - пише журналіст Генрі Фонтейн.Як планується, до 2017 року арка, яка важить 32 тис. тонн, буде дбайливо поставлена на майданчики з тефлону, щоб накрити постарілий саркофаг, всередині якого містяться радіоактивні рештки реактора, що вибухнув. Призначення арки, коли її буде добудовано, - не випускати назовні радіоактивний пил у випадку, якщо саркофаг зруйнується.
"Арка практично виключить ризик додаткового забруднення атмосфери - тобто усуне загрозу навіть дрібного повторення кошмарних днів 28-річної давнини, коли радіоактивні опади отруїли рівнину на милі навколо і перетворили населені пункти на "міста-примари", - йдеться в статті.
Крім того, завдяки арці можна буде перейти до фінальної стадії дезактивації Чорнобиля - належить вивезти сильно заражені радіацією уламки реактора і захоронити їх навічно в безпечному місці. "Той факт, що це завдання перейде від міжнародного співтовариства до влади України, викликає нове занепокоєння, надто в момент, коли українським кордонам загрожує Росія. Але зараз ростуча арка - символ прогресу", - пише газета.
"Приголомшлива споруда", - сказав Ніколя Кейє, проектний директор французького консорціуму Novarka, який зводить арку.
У момент, коли атомна енергія вважається одним із способів знизити викиди парникових газів, арка також нагадує, що АЕС - не тільки благо, а й колосальний ризик.
Витрати на усунення наслідків аварій на АЕС - просто колосальні. "Одна тільки "чорнобильська арка" обійдеться в 1,5 млрд доларів. Вона фінансується переважно США і ще 30 країнами", - пише видання.
А щоб зробити місце радіаційної катастрофи знову безпечним для людей, будуть потрібні, можливо, зусилля кількох поколінь.
"Чорнобильська арка", згідно з розрахунками конструкторів, повинна простояти 100 років - очікуваний час повного очищення місцевості. Але, як підозрює автор, навіть цілого століття недостатньо: "У довготривалій прихильності України цій справі завжди виникали сумніви, а політичні потрясіння і тертя у відносинах з Росією вселяють нові тривоги". Та хоч як би там було, Вінс Новак, директор банку ЄБРР з ядерної безпеки, запевняє: за необхідності арка простоїть "300 років або ще довше".
Газета порівнює Чорнобильську катастрофу з вибухом величезної "брудної бомби", пояснюючи , що радіоактивні уламки і матеріали були рознесені в усі боки, а вітер заніс отруєний пил навіть у Західну Європу.
Автор пояснює потужність катастрофи вадами в конструкції: реактори не були забезпечені захисними спорудами, "система контролю ядерної ланцюгової реакції була "темпераментною" і в певних умовах енергія реактора могла стрімко вирватися з-під контролю".
Як йдуть справи сьогодні? "В останні роки сумовитий сірий саркофаг четвертого енергоблоку був укріплений. Майже від того самого дня, коли його збудували, він давав "витоки", і невелика армія робітників усе ще доглядає за ним і працює в інших частинах розлогої АЕС. Одне із завдань на четвертому енергоблоці - відкачування дощової води, яка стає радіоактивною після контакту з паливом у саркофазі", - йдеться в статті.
Андрій Глухов, який працював на ЧАЕС фахівцем з ядерної безпеки, розповів виданню про події ранку після аварії та евакуації з Прип'яті. На півдорозі Глухов попросив зупинити автобус, попрощався з сім'єю і повернувся на ЧАЕС на попутній машині. "Дружину і дітей він знову побачив тільки через місяць", - пише газета. Три роки Глухов пропрацював на ЧАЕС, допомагаючи утримати під контролем інші три реактори. Тепер він працює на будівництві арки.
Глухов згадує, як після катастрофи "усвідомив масштаби лиха, коли побачив оголене осердя реактора - воно світилося". "Нікому не бажаю знову її побачити", - додає він.
Спеціаліст з радіації Артур Корнєєв приїхав до Чорнобиля незабаром після катастрофи. Він чудово розуміє, які небезпечні рештки четвертого енергоблоку. "Під час вибуху і подальшої пожежі назовні потрапило безліч радіоактивних частинок. Але вони виходили лише від 5 тонн ядерного палива. А в надрах зруйнованої будівлі залишається майже 200 тонн палива - урану і його високорадіоактивних побічних продуктів розпаду", - йдеться в статті.
Корнєєву було доручено встановити місця зосередження палива в саркофазі і заміряти рівень радіації, щоб мінімізувати небезпеку для інших працівників. Нині Корнєєв працює в дирекції проекту, але його вже не допускають на АЕС за станом здоров'я: у нього катаракта та інші проблеми через сильне опромінення.
Під час катастрофи паливо перейшло в рідкий стан і розплавило бетон. Охолола суміш утворила напливи начебто застиглих водоспадів. Але в руїнах траплялися і шматки твердого палива. За словами Корнєєва, він і його товариші за потреби переміщали їх: "іноді лопатами, іноді просто відфутболювали ногами".
"Корнєєв одним з перших застеріг західних експертів, що саркофаг у поганому стані", - пише газета. У 1995 році країни G7 домовилися фінансувати роботи з будівництва захисних споруд для четвертого енергоблоку. В обмін Україна закрила два енергоблоки ЧАЕС, які далі працювали.
Поки арка не готова, ризик руйнації зберігається. Торік частково обвалився дах турбінного залу, і був невеликий викид радіації. Але, щоб добудувати арку, країни-донори повинні надати ще кілька сотень мільйонів доларів. Українська криза ускладнює зусилля.
Видання докладно описує будівництво і конструкцію арки. Нержавіюча сталь застосовується, бо фарбувати арку буде неможливо: занадто сильною виявиться радіація. Половина споруди вже готова.
Коли арка буде встановлена, влади України - принаймні, так заплановано - візьметься за демонтаж старих споруд та вивезення ядерного палива. "Це дозволить не допустити, щоб радіація дійшла до підземних вод і стала небезпечною для джерел водопостачання тримільйонного Києва. Україна також повинна побудувати сховище для всіх високорадіоактивних відходів, які збирає", - йдеться в статті. Але неясно, звідки візьмуться кошти на ці роботи. Поки що неясно також, чи можливо здійснити цей план і скільки часу знадобиться. Корнєєв каже: "Для доступу до палива в енергоблоці немає належної технології".
Втім , зараз найбільш животрепетне завдання - добудувати арку, незважаючи на нестабільну політичну обстановку. На майбутній рік грошей вистачить, але в найближчі місяці варто ухвалити "політичне рішення" про додаткове фінансування, каже Новак.
Джерело: InoPressa
Немає коментарів:
Дописати коментар