ПРОЕКТ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
Конституційному Суду України
Конституційне подання
Про намагання отримати офіційне тлумачення деяких положень статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ (796-12) від 28.02.1991 року (надалі Закон 796-12), а також визначення відповідності зазначених в указаному Законі термінів статтям 3 (ч.2), 8, 16, 22, 24, 46, 64, 68 Конституції України (Закон України «Про прийняття Конституції України і введенні її в дію» № 254к/96-ВР від 28,06.1996 р.) та деяким змінам, що внесені до інших Законів, які не відповідають Конституції України, та суттєво змінили тлумачення діючих статей Закону (796-12), а також для усунення тлумачень, що не відповідають закладеним в положеннях статей Закону (796-12).
Стаття 54 Закону 796-12 (редакцією Закону № 231-V (231-15) від 05.10.2006 р. до Закону 796-12 внесена додаткова стаття 71, яка забороняє вносити зміни до чинного закону через інші закони) передбачає:
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Частина статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005)
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. (Стаття 54 діє в редакції Законів № 230/96-ВР від 06.06.1996 р. 230/96-ВР, № 231-V (231-16) від 05.10.2006 р., та Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008, який відмінив неконституційні положення внесені через Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та інших рішень Конституційного Суду України що відмінили неконституційні обмеження що внесені через інші закони).
В статті прямо зазначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, а остання частина встановлює, що Порядок обчислення указаної ДЕРЖАВНОЇ пенсії визначається Кабінетом міністрів України. У відповідності зазначеного Кабінет Міністрів України постановою 523 (523-97-п) від 30.05.1997 р. затвердив новий «Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» (на даний момент вже старий порядок, бо до нього не внесені зміни, затверджені в пенсійному законодавстві що передбачають Закони 1058-15, 3108-15, 2291-15). Згідно указаного Порядку інвалідам-ліквідаторам нараховується ДЕРЖАВНА пенсії із заробітку, який був отриманий в ЗОНІ небезпеки по підвищеним коефіцієнтам. Дане положення стовідсотково повторило положення статті 54 Закону 796-12.
Положення частини 3 статті 54 Закону 796-12 передбачає: «Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в статті 54 (ч. 3) раніше був зазначений Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)). Фактично зазначена частина прямо передбачає, що ДЕРЖАВНА пенсія призначена згідно статті 54 Закону 796-12 не розповсюджується на інвалідів, із числа осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які не отримували заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в ЗОНІ небезпеки. Указана категорія інвалідів повинна отримувати основну пенсію по інвалідності згідно статей 30-35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (1058-15) від 09.07.2003 р. (надалі Закон 1058-15), а пенсія за втрату годувальника із числа осіб, які отримали статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається згідно статей 36 – 39 Закону 1058-15. Але зазначені категорії інвалідів із числа постраждалих (що не працювали в ЗОНІ та не отримували заробітну плату за роботу на ліквідації наслідків аварії), крім пенсії отримують відшкодування за ушкодження здоров'я внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка надається у вигляді щомісячної додаткової пенсії за втрату здоров'я згідно статті 50 Закону 796-12 (вказана стаття розповсюджується на усіх інвалідів Чорнобиля, в тому числі інвалідів-ліквідаторів та інвалідів із числа постраждалих осіб). Крім того вказана категорія інвалідів із числа постраждалих осіб, додатково отримує від ДЕРЖАВИ додаткові пільги згідно статті 20 Закону 796-12 (чого не мають інші категорії інвалідів, які отримують тільки пенсію згідно статей Закону 1058-15). До інвалідів із числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться громадяни, які до отримання інвалідності мали право на Чорнобильську категорію 2Б, 3Б, 4, Г , Д, повинні отримувати основну пенсію згідно Закону 1058-15, в якому не передбачається встановлення особливих статей, які встановлюють окремий порядок нарахування (який враховує повне відшкодування збитків за роботу за наказом ДЕРЖАВИ під дією надмірного рівня іонізуючого випромінювання), тому частина 4 статті 54 Закону 796-12 діє тільки на громадян що працювали в ЗОНІ небезпеки, за що передбачалася заробітна плата в розмірі повного відшкодування збитків.
Значна кількість ліквідаторів, які працювали під впливом підвищеної радіації в ЗОНІ небезпеки, виконуючи роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи не отримали заробітну плату за виконані роботи в повному обсязі, у відповідності до розміру встановленого законодавством СРСР (разом із додатковими постановами Уряду та рішеннями Урядової комісії на Чорнобильській АЕС). Переважна кількість документів по оплаті робіт в ЗОНІ небезпеки були засекречені, тому більша частина ліквідаторів не була ознайомлена з положеннями оплати праці в ЗОНІ небезпеки. Коли з деяких документів по оплаті праці ліквідаторів в ЗОНІ небезпеки незалежна Україна зняла гриф «таємно», то виявилося, що більшості організацій, які направляли громадян ліквідовувати катастрофу на цей період вже ліквідовані, і невідомо де зберігаються архіви ліквідованих організацій та підприємств (деякі організації та підприємства збанкрутували, та знищили свої архіви). При відсутності правонаступників та архівних матеріалів, ліквідатори не мають можливості навіть через суд відновити свої права на справедливу оплату, за виконану під дією підвищеної радіації роботу. Враховуючи викладене, в статтю 54 законодавці заклали положення, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів (треба розуміти інвалідів-ліквідаторів), щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Дітей-інвалідів, які отримали інвалідність пов'язану з Чорнобильською катастрофою законодавці додали до даної частини тому, що несформований організм дітей, які перебували в 1986 році в ЗОНІ небезпеки (обов’язкового відселення), посилено сприймав радіоактивне ураження, яке перейшло в інвалідність, а значна частина дітей народжених після 1986 року від батьків евакуйованих із ЗОНИ небезпеки або ліквідаторів, що працювали в ЗОНІ небезпеки отримали посилене радіоактивне ураження на генетичному рівні, яке в несформованому організмі також перейшло в інвалідність (зазначена частина не розповсюджується на дітей-інвалідів народжених в ЗОНАХ підвищеного контролю, від громадян, що мали статус категорії 3Б, 4В, Г).
На сформований організм дорослої людини, особливо тих, хто перебував за ЗОНОЮ небезпеки (тому отримували менший рівень радіоактивного ураження, особливо від ліквідаторів 1986 року) в першу чергу впливали чинники порушення захисту та вживання харчів із забруднених територій, тому законодавці передбачали, що громадяни віднесені до осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, але отримали інвалідність, яка також пов’язана з катастрофою на ЧАЕС, отримують пенсію у відповідності із розділом передбаченим в Законі 1058-15 для інвалідів. Але ДЕРЖАВА передбачає отримання інвалідами, із числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виплату додаткових виплат із Державного бюджету України, в тому числі пільги згідно статті 20, і також отримують додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка виплачується згідно статті 50 Закону 796-12, яка виплачується (виплата провадиться в рівних розмірах усім інвалідам, якім встановлена інвалідність пов’язана з Чорнобильською катастрофою – інвалідам-ліквідаторам, інвалідам-постраждалим та дітям-інвалідам) в наступних розмірах:
інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Після введення в дію Конституції України (Закон України «Про прийняття Конституції України і введенні її в дію» № 254/96-ВР від 28.06.1996 р.), стаття 22 якої передбачає: «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», а стаття 8 якої передбачає: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується», усі зміни законів повинні відповідати зазначеним положенням, тому мінімальна пенсія за віком повинна відповідати діючому закону, а любі зміни що вносяться до нього не повинні погіршувати положення діючих законів. Згідно 7 статті 1 (ч. 7) Закону 1058-15 встановлено: "мінімальна пенсія – державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом", а цим Законом мінімальний розмір пенсії за віком встановлює стаття 28. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2291-ІV (2291-15) від 23.12.2004 р. (надалі Закон 2291-15), частиною першою встановлена нова редакція статті 28 (ч. 1) Закону 1058-15, яка передбачає: «Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом», а частина друга Закону 2291-15 внесла нову частину статті 42 Закону 1058-15, яка передбачає: «У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму». Частина друга Закону 2291-15 врахована в статті 67 (ч. 3) Закону 796-12 (яка діє в редакції Закону 231-16) що передбачає: «У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму». Останні роки прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність (мінімальний розмір пенсії за віком) встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України на …….. рік", а на 2008 рік прожитковий рівень встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ (107-17) від 28.12.2007 р. (при цьому положення які діяли в грудні 2008 року подовжено на 2009 рік). У відповідності до зазначеної вище статті 22 Конституції України, на протязі останні років Конституційний Суд України приймав ряд рішень про неконституційність внесення змін, які зменшують гарантії ДЕРЖАВИ до Закону № 796-ХІІ, (в тому числі рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-pп/2004 (по бюджетним статтям 2004 року), від 11.10.2005 року № 8-pп/2005, від 09.07.2007 року № 6-pп/2007 (по бюджетним статтям 2007 року), від 22.05.2008 року № 10-pп/2008 (по бюджетним статтям 2008 року), рішення яких є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
На підставі наведеного та керуючись розділом 12 Конституції України (254к/96-ВР), та статтями Закону України «Про Конституційний Суд України» (422/96-ВР)
ПРОСИМО:
1. Надати офіційне тлумачення деяких статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які неоднозначно трактуються різними офіційними органами Державної Влади суддями та громадянами, викликає в порушення статей Конституції України провадити необґрунтовані відмови у застосуванні діючих положень законодавства, а деякі положення закону розповсюджуються нечистими на руку чиновниками та суддями на громадян, які не мають права отримувати певні пільги (в тому числі при винесенні судових рішень).
2. Надати офіційне тлумачення, що дія статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"розповсюджується на усіх громадян, у яких встановлена інвалідність пов’язана з Чорнобильською катастрофою (в тому числі на громадян, які до отримання інвалідності мали право категорію 2А – учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи що працювали в ЗОНІ відчуження в 1986-1987 роках, на категорію 3А – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС що працювали в ЗОНІ відчуження в 1986-1990 роках, категорії 2Б – відселених із ЗОНИ відчуження в 1986 році, категорії 3Б – громадяни які з моменту катастрофи проживали певний час на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, категорії 4Б – громадяни які з моменту катастрофи певний період проживали, навчалися на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорії Г – громадяни які в 1986-1987 роках працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), а також громадяни категорії Д), при цьому додаткова пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю повинна нараховуватися строго у відповідності до групи встановленої спец. МСЕК групи інвалідності, яка повинна обов’язково бути зазначена в посвідченні інваліда Чорнобиля категорії 1, в тому числі:
інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
3. Надати офіційне тлумачення, що згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ДЕРЖАВНА пенсія надається виключно інвалідам із числа ліквідаторів Чорнобильської катастрофи 1986-1987 років (які до отримання інвалідності мали право отримати категорію 2А), та інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1990 років (які до отримання інвалідності мали право отримати категорію 3А), що працювали в ЗОНІ відчуження по наказу ДЕРЖАВИ під дією надмірного рівня іонізуючого випромінювання, за яку була передбачена заробітна плата в розмірі повного відшкодування збитків, а також ДЕРЖАВНА пенсія згідно зазначеної статті 54 передбачена громадянам що втратили годувальника із числа зазначених вище інвалідів-ліквідаторів. Пенсія інвалідам із числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлюється виключно згідно статей Закону України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-04), що з моменту затвердження чорнобильських пільг прямо зазначає частина 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(796-12), яка передбачає: «Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», тому розповсюдження права отримувати підвищену ДЕРЖАВНУ пенсію на інвалідів із числа постраждалих через постанови виконавчих органів (в тому числі постанови Кабінету Міністрів України 1293-2005-п, 530-2008-п, 564-2008-п) являється неконституційним з моменту затвердження, а постанови судів загальної юрисдикції, винесені на користь інвалідів із числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи із застосуванням положення статті 54 (ч. 4) Закону 796-12 неконституційне з моменту винесення судового рішення, тому такі судові рішення не повинні виконуватися, бо положення частини 4 статті 54 передбачає виключно підвищену ДЕРЖАВНУ пенсію, із застосуванням мінімальної межи повного відшкодування збитків за роботу по наказу Держави в ЗОНІ відчуження під дією надмірного рівня іонізуючого випромінювання, тому ДЕРЖАВНА пенсія інвалідів-ліквідаторів (які до отримання інвалідності мали право на категорію 2А – учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи що працювали в ЗОНІ відчуження в 1986-1987 роках, та категорію 3А – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС що працювали в ЗОНІ відчуження в 1986-1990 роках), яка не повинна бути меншою:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
При цьому мінімальна пенсія за віком встановлюється строго у відповідності статті 28 (ч. 1) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-04), що діє в редакції Закону 2291-15. А рівень нарахування змінюється строго у відповідності статті 67 (ч. 3) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12).
4. Надати офіційне тлумачення, що неконституційним являється видача посвідчень, в яких не зазначена група інвалідності встановленої спец. МСЕК (що строго виконується в посвідченнях інваліда війни), а також не зазначена чорнобильська категорія, на яку мали право громадяни до встановлення інвалідності, яка підтверджує право на чорнобильську категорію інваліда із числа учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи, інваліда із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліда із числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, бо нинішні посвідчення інваліда об’єднує підпункти 2-5 статті 11Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), що надає нечистоплотним чиновникам можливість в порушення положення статті 54 (ч. 3) надавати інвалідам із числа постраждалих ДЕРЖАВНУ пенсію згідно статті 54 (ч. 4) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), яка передбачена виключно за роботу в ЗОНІ відчуження у розмірі відшкодування збитків в повному обсязі, чого не передбачає заробітна плата яку отримували громадяни за межами ЗОНИ відчуження.
«______» _________________ 20 __ року
Немає коментарів:
Дописати коментар