Головуючий у 1 інстанції - Токаренко М.А.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 року справа №251/8871/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Старосуда М.І.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області на постанову Калінінського районного суду м.Горлівки від 2 квітня 2014 року у справі № 251/8871/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області (далі УПФУ в Калінінському районі м.Горлівки), в якому просив: визнати неправомірною відмову УПФУ в Калінінському районі м.Горлівки від 31.05.2013 року у призначенні йому пенсії; зобов'язати УПФУ в Калінінському районі м.Горлівки призначити з 16.03.2013 року пільгову пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.1-3).
Постановою Калінінського районного суду м.Горлівки від 2 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до УПФУ в Калінінському районі м.Горлівки про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити певні дії задоволено, а саме: визнано неправомірними дії УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи; зобов'язано УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки з 16 березня 2013 року призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 61-63).
Відповідачем на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що з наданих позивачем для призначення пенсії документів неможливо встановити його участь у будь-яких роботах щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження, у зв'язку з чим вважає спірне рішення про відмову в призначенні пенсії законним та обґрунтованим (а. с. 68-70).
Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини у справі.
Зі змісту наказу Калінінського автотранспортного підприємства 21490 № 260 від 28 липня 1986 року встановлено, що позивача, як водія цементовозу, було командировано в район Чорнобильської АЕС з 30 липня 1986 року до 11 серпня 1986 року (а.с.14).
Копією трудової книжки підтверджується, що у вказаний період ОСОБА_2 працював на вказаному підприємстві в якості водія (а.с.6-13).
Крім того, посвідченням на відрядження підтверджується факт перебування позивача в м. Чорнобиль протягом дванадцяти днів в період з 30 липня до 11 серпня 1986 року в зоні ЧАЕС (а.с.15). За відпрацьований час по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 було нараховано та сплачено заробітну плату за основним місцем роботи (а.с.16). Зазначене узгоджується з довідкою підприємства (а.с.17). Державною адміністрацією автомобільного транспорту підтверджується той факт, що ОСОБА_2 значиться за списками осіб, що працювали водіями в 1986 році на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.18).
20 лютого 2013 року позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС Серії НОМЕР_1 ( а. с. 19).
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами
Згідно положень ст. 65 зазначеного вище Закону, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються посвідчення, виготовлені за зразками затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Спірне рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував тим, що в довідці №208 від 21.01.1998 року з місця роботи позивача - Калінінське АТП - 11490 відсутні дні виїзду в зоні відсудження, а в довідці про заробітну плату від 21.01.1998 р. №11 також відсутня кількість днів в зоні та кратність оплати в посвідченні про відрядження зазначено прибуття смт.Вільча, який не віднесений до зони відчуження, а належить до зони безумовного ( обов'язкового ) відселення.
Наведені відповідачем обставини не є законними підставами для відмови в призначенні пенсії згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивачеві присвоєний статус «учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році», видане відповідне посвідчення і присвоєння позивачеві даного статусу не оскаржене, внаслідок чого обґрунтування прийняття спірного рішення відповідачем є неспроможними, а рішення протиправним.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а отже він має право на користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, у тому числі і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову щодо зобов'язання пенсійного органу призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м.Горлівки від 2 квітня 2014 року у справі № 251/8871/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: М.М. Гімон
М.І. Старосуд
Також: справа №421/4496/13-а
Немає коментарів:
Дописати коментар