Український споживчий кошик - це зменшена копія радянського. Коли ми звернулись у консульства всіх європейських країн, то виявилось, що в кожній країні є свій підхід до цього питання.
Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Як повідомлялося, окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною та нечинною Постанову Кабміну №780, якою затверджено споживчий кошик для українців. А дії всіх міністерств, які були відповідальними за формування мінімальних наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг — протиправними.
«Коли Кабмін переглянув споживчий кошик, тоді ми написали листи в консульства всіх європейських країн для того, щоб вони нам пояснили, як це відбувається у них. Тому що український споживчий кошик - це зменшена копія радянського, де щось забрали, а щось додали. Наприклад, з'явилась якась техніка, додали станки для бриття, щось із застарілого забрали», – зазначив Дорошенко.
За його словами, виявилось, що в кожній країні є свій підхід до цього. У країнах, де рівень життя достатньо високий, моніторять від 300 до 700 найменувань товарів і продуктів, виходячи з середнього споживання в країні, і виводять мінімальну споживчу корзину, яка може називатися всюди по-різному.
«Найголовніше, що до мінімального споживчого кошика вони прив'язують мінімальну заробітну плату, пенсію, соціальні виплати, а окрім цього – неоподаткований мінімум. Тобто в них все в одному. У нас же споживчий кошик – це одне, заробітна плата – інше, а прожити можна на ще іншу суму, яка має бути значно більша», – зауважив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.
Також пан Дорошенко додав, що така система, де існує прив'язка мінімальної споживчої корзини до товарів, продуктів і послуг, а крім того й до заробітних плат, існує в невеликій кількості країн. Йдеться про країни Західної Європи і ще декілька держав у світі. В інших країнах світу таке поняття, як споживчий кошик – відсутнє.
«У пострадянських країнах існує інший підхід. В Україні, наприклад, це достатньо детальний набір із декількох сотень товарів і продуктів. У Росії – по-іншому, там взагалі взята сума «зі стелі», на неї розділено промтовари - 30%, продукти - 40% і все інше. Споживчий кошик більше стосується Європи, де, в першу чергу, ставка йде на людей. Наприклад, у країнах Західної Європи у споживчому кошику може бути до 700 і більше найменувань товарів, продуктів і послуг. Наприклад, я там бачив квитки на футбол в Англії», – прокоментував гість програми.
Немає коментарів:
Дописати коментар