| Категорія справи № 758/3937/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження. | |
| Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2018. Оприлюднено: 13.12.2018. | |
| Дата набрання законної сили: 10.12.2018 | |
| Номер судового провадження: не визначено |
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2018 року
м. Київ
справа №758/3937/15-ц
провадження № 22-ц/824/1521/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року /суддя Трегубенко Л.О./ у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення з ОСОБА_5 безпідставно отриманих коштів у сумі 40 919, 34 грн. /а.с. 3/
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь Головного управління Пенсійного фонду України безпідставно отримані коштів у сумі 40 919, 34 грн та судовий збір на користь держави у сумі 243, 60 грн. /а.с. 53-55/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, ухваливши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема ним було подано заяву про застосування строку позовної давності, оскільки вимоги позову виходили за межі такого строку та стосувалися періоду з 01.01.2008 р. по 30.06.2014 р., позивач звернувся лише у квітні 2014 р., а тому строк пропущено. Також вказував на неправильне застосування судом першої інстанції ст.ст. 1212-1215 ЦК України, оскільки надмірна сплата пенсії відбулась не з його вини, фактів зловживання чи надання ним недостовірної інформації позивачем не вказано, на визначення розміру пенсії посадовими особами ГУ ПФУ він не впливав. Зазначав про те, що безпідставно набуті пенсійні виплати не підлягають поверненню, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.
Головне управління Пенсійного фонду України правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Сторони в судове засідання не викликались, справа розглядається у порядку письмового провадження.
Відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 р. ліквідовано Апеляційний суд м. Києва та Апеляційний суд Київської області і утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2018 року № 3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 3 жовтня 2018 року.
Таким чином, розгляд справ та матеріалів, що знаходились у провадженні Апеляційного суду м. Києва та Апеляційного суду Київської області, з урахуванням нового автоматичного розподілу справи, здійснюється Київським апеляційний судом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 отримує пенсію в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві за вислугу років на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсію відповідачу Головне управління почало виплачувати з 01.01.2007 року на підставі статті 99 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету міністрів України від 02.11.06 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяких категорій громадян», за матеріалами пенсійної справи ФА-95594 заведеної КМВК.
Пенсія складалась з основного розміру: 100% грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно з матеріалів пенсійної справи посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, було видано відповідачу як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з випробуванням ядерної зброї.
Такі надбавки виплачувались позивачу з січня 2008 року до червня 2014 року, згідно розрахунку ( а.с.7).
Водночас, його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтвердити не вбачається можливим. /а.с. 8/
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на 01.01.2007 року) про те, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення визначених в ст. 43, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1-100%, до категорії 2 - 95%; ст.ст. 1212-1213 ЦК України, які встановлюють порядок повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, та застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 40919 гривні 34 коп. за період з 01.01.2008 року по 30.06.2014 року.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
У статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14. Цієї правової позиції дотримується і Верховний Суд у аналогічних справах, зокрема у справі №61-28165ск18.
Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія, надана фізичній особі як засіб до існування, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Позивач в даному випадку не довів факту недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та наявності рахункової помилки, пенсія нараховувалась без втручання відповідача, посадовими особами ГУ ПФУ, на що суд першої інстанції уваги не звернув, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В частині стягнення судового збору, рішення суду також підлягає скасуванню, оскільки обидві сторони звільнені від сплати судового збору, такі витрати компенсуються за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року - скасувати, у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді:
Немає коментарів:
Дописати коментар