ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" травня 2018 р. справа № 809/562/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов"язання до вчинення дій., -
ВСТАНОВИВ:
28.03.2018 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - відповідач), в якому просить визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №821 від 15.11.2017 протиправною та зобов'язати відповідача невідкладно перерахувати та виплачувати пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №821 від 15.11.2017, позивачу, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії зі статусом інваліда війни із 01 жовтня 2017 із врахуванням виплачених сум, а також здійснити судовий контроль за виконанням рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом війни 3 групи, отримує пенсію по 3 групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії І. Позивач вважає, що з 01.10.2017 у відповідності до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.04.2018. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 12.04.2018 №4727/06-К (а.с.26-29). У письмовому відзиві на позов представник відповідача зазначив, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військoвиx нaвчaнняx із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвалідністю, тобто даний перерахунок передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Відповідач зазначає, що оскільки в матеріалах пенсійної справи позивача не має відомостей про те, що в період проходження дійсної строкової служби він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і позивач не отримує пенсію такого виду, права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 №851 позивач не має. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
18.04.2018 року позивачем подано суду відповідь на відзив від 17.04.2018 (а.с.36).
Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно копії експертного заключення Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру №7 від 22.04.1999 встановлений діагноз дисциркуляторна енцефалопатія I ст. з періодичними кризами. Заключення: Захворювання пов`язане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 9).
Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 Калуського міського військового комісаріату від 03.05.1982, позивач, з 18.07.1986 по 03.09.1986 виконував обов`язки по ліквідації наслідків аварії в 30 км. зоні ЧАЕС і в відповідності до Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 05.07.1986 №665-195 зараховується в трудовий стаж і стаж, який дає право на пільгову пенсію по списку №1 в трикратному розмірі (а.с.12).
Відповідно до копії довідки МСЕК №201316 виданої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата огляду 24.09.2008, група інвалідності третя, причина інвалідності захворювання пов`язане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 10).
У відповідності до копії посвідчення серії НОМЕР_3 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (а.с.8).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 15).
У листі від 21.03.2018 №165/М-15, відповідачем зазначено, що згідно матеріалів Вашої пенсійної справи на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС з 18.07.1986 по 03.09.1986 ви були відправлені з ВАТ "Оріана", тобто не були військовослужбовцем, як це передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період проходження військових зборів, тому підстав проведення ВАМ перерахунку пенсії згідно статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не має.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці - жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992, №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", що набрав чинності з 12.05.1992.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" (у редакції від 01.10.2017), військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Із матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що захворювання позивача, які стали причиною присвоєння постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК Серії ІФ №201316, а також копії експертного заключення Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру №7 від 22.04.1999.
Суд при вирішенні справи по суті, враховує також висновки Верховного Суду України, за подібних за своєю суттю правовідносин, викладених в постанові від 01.03.2016 у справі №21-1887а15, згідно яких, громадяни з числа військовозобов'язаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.
На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв'язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".
З врахуванням набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 15.11.2017 №851 - з дня опублікування та застосування її положень з 01.10.2017, суд визнає право позивача на перерахунок пенсії з 01.10.2017.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати відмову Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі відшкодування фактичних збитків, як особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №821 від 15.11.2017 протиправною.
Зобовязати Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304; код ЄДРПОУ 37824000) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №821 від 15.11.2017, особі, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії зі статусом інваліда війни із 01 жовтня 2017 із врахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Микитюк Р.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар