СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 травня 2018 р. справа №818/1378/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1378/18
за позовом ОСОБА_1
до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який став особою з інвалідністю та зобовязання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України на 1 січня відповідного року, з 1 жовтня 2017 року, з урахуванням проведених виплат. Свої вимоги мотивує тим, що внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він став інвалідом 2-ї групи з 80% втратою працездатності. 04.12.2017 позивач звернувся із письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 та відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 08.12.2017 Охтирське ОУПФ Сумської області відмовило позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказує, що позивач не підпадає під дію норм статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки ОСОБА_1 проходив дійсну строкову службу з 10.05.1973 по 03.05.1985 (а.с.24).
Позивач подав до суду заперечення на відзив, в якому зазначив, що він не вбачає підстав для відмови в перерахунку пенсії в пятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017 (а.с.27-28).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. В письмовій заяві, що надійшла до суду, справу просить розглядати без участі його представника, проти позову заперечує (а.с.34).
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності на підставі положень Закону України Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .
Позивач звернувся до Охтирського ОУПФ України Сумської області із заявою про перерахунок і виплату пенсії з 01.10.2017 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851, у відповідності до абзацу 3 статті 59 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Охтирського ОУПФ від 08.12.2017 №Л-167 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а тому положення статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не розповсюджуються на позивача.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Згідно ст. 9 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Статтею 10 вказаного Закону визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно примітки до вказаної статті, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Тобто, військовозобов'язані, призвані на військові збори належать до військовослужбовців в розумінні статті 10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Аналогічні положення викладені в законах України, що регулюють порядок проходження військової служби.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобовязані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обовязки служби у військовому резерві, та військовозобовязаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобовязаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обовязків військової служби.
Підпунктом 3) пункту 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього Закону поширюється, зокрема на військовозобовязаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що громадяни із числа військовозобовязаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Згідно спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства оборони України від 1 грудня 1997 року «Про застосування ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на військовослужбовців, із числа військовозобовязаних, призваних на військові збори, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обовязків військової служби, повязаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи поширюється дія статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: г) військовозобовязаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю, внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обовязків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у травні 1986 року був призваний на спеціальні військові збори Охтирським міськрайонним військовим комісаріатом Сумської області та направлений до військової частини №64354 для проходження військової служби по виконанню особливо важливого Урядового завдання по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, де отримав дозу опромінення 24 ренгени (а.с.6).
Отже, позивач є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно експертному висновку МОЗ України Харківського обласного відділу охорони здоровя від 22 жовтня 1992 року № 5772 захворювання ОСОБА_1 повязано з впливом іонізуючих та других шкідливих факторів при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.
З довідки огляду МСЕК сер. АЖ № 007061 від 21.04.2003, втрата працездатності позивача становить 80%, безстроково.
Питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульоване статтею 59 зазначеного закону.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 частина третя статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796 -ХІІ викладена в наступній редакції: Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 17.04.2018 (справа №527/1063/17).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який став особою з інвалідністю та зобовязати Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію по інвалідності, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України на 1 січня відповідного року, з 1 жовтня 2017 року, з урахуванням проведених виплат.
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який став особою з інвалідністю.
Зобовязати Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 23, код ЄДРПОУ 37761543) перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію по інвалідності, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України на 1 січня відповідного року, з 1 жовтня 2017 року, з урахуванням проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення виготовлений 04.05.2018.
Немає коментарів:
Дописати коментар