З Єдиного державного реєстру судових рішень

Категорія справи №  816/26/18 : не визначено.

Надіслано судом: 27.04.2018. Зареєестровано: 02.05.2018. Оприлюднено: 04.05.2018.

Дата набрання законної сили: 25.04.2018

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/26/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді:                                           Лях О.П.

суддів:                                                                Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання                   Жданюк А.О.,

за участю представника позивача                  ОСОБА_1,  

представника відповідача                               ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року (м.Полтава, головуючий суддя І інстанції Бойко С.С., повний текст складено 08.02.2018 року) по справі № 816/26/18 за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, 03.01.2018 року звернувся до суду із адміністративним позовом до Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі Кременчуцьке ОУПФУ), в якому просив:  

- визнати протиправними дії відповідача по відмові в перерахунку пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.12.2017 №639 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію   з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- зобовязати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішеня в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили;

- допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць. (а.с.6-9)

Позовні  вимоги  вмотивовані  протиправністю  дій  відповідача  щодо  відмови в перерахунку  йому  пенсії у зв»язку з внесенням  змін до Порядку  обчислення  пенсій особам, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  постановою КМУ від 15  листопада 2017 року № 851, яким  внесено  зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням  ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі № 816/26/18  у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено (а.с.42-46)

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а.с.51-53).

Доводи  апеляційної  скарги  обгрунтовані  порушенням  судом  першої  інстанції  норм  матеріального  права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити без задоволення апеляційну скаргу  позивача з підстав її необгрунтованості, а  рішення  суду  першої  інстанції  без  змін, як  законне  та обгрунтоване.

Крім того, надав клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення питання про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі, оскільки позовні вимоги справи №816/26/18 аналогічні із позовними вимогами справи № 816/103/18, яку направлено ОСОБА_4 окружним адміністративним судом до Веховного ОСОБА_1 для розгляду як зразкової справи.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Проти доводів клопотання відповідача про зупинення провадження в справі заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача  проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення. Доводи клопотання про зупинення провадження у справі підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення   представників  сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд   приходить до наступного.  

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Кременчуцькому ОУПУ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

04.12.2017 він  звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням від 06.12.2017 № 639 Кременчуцьке об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби. (а.с.639)

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої  інстанції  виходив з того, що Кременчуцьким ОУПФУ доведено правомірність рішення від 06.12.2017 № 639, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Колегія суддів вважає, що клопотання Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зупинення провадження в справі до вирішення питання про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного ОСОБА_1 про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного ОСОБА_1 у зразковій справі.

Положеннями ч.1 ст.290 КАС України передбачено, що якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного ОСОБА_1 з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 06.04.2018 року №816/103/18/6557/18 підтверджується, що адміністративну справу №816/103/18 було направлено до Верховного Судку для розгляду як зразкової справи.

Проте, в матеріалах справи відсутнє повідомлення Верховного ОСОБА_1 про відкриття провадження у зразковій справі №816/103/18.

Більше того, представником позивача повідомлено та надано відповідні підтверджуючі документи, що позивач по справі №816/103/18, на яку Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області посилається як на зразкову, направив до Верховного ОСОБА_1 заяву про повернення позовної заяви та залишення її без розгляду.

Враховуючи вказане, у задоволенні клопотання Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зупинення провадження в справі до вирішення питання про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі слід відмовити.

Також, колегія  суддів не  погоджується  із висновками суду  першої  інстанції по суті справи з огляду  на наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України  передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 зазначеного Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Як  свідчать  матеріали  справи,  позивач ОСОБА_3 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.06.1986 року по 29.07.1986 року в складі в/ч 61610. Згідно військового квитка НУ № 7671855 проходив строкову військову службу з 22.05.1980 року по 06.05.1980 року, в 1986 році  протягом 59 днів був  призваний на   військові  збори у в/ч 61610 в якості  командира  відділення   (а.13 військового  квитка).  згідно трудової книжки в період з 13.12.1984 по 02.04.1990 перебував в трудових відносинах з ВАТ "Кременчуцький завод залізобетонних шпал", тобто є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону.

Статтею 59 зазначеного Закону регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.  

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 ХІІ викладена в наступній редакції : «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 з урахуванням  внесених   змін    постановою КМУ від 15  листопада 2017 року № 851,, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищевказане,  рішення відповідача суперечить вищевказаним нормам законодавства та  порушує  право  позивача  на  перерахунок  пенсії підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Щодо визнання протиправними дій відповідача по відмові в перерахунку пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року колегія суддів зазначає наступне.

Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, як суб'єкт владних повноважень, в межах своєї компетенції може здійснювати певні дії шляхом прийняття відповідних рішень. Слід враховувати, що адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Матеріали справи не містять доказів, які вказували б про порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, а  оскарження  рішення,  прийнятого  відповідачем  саме  і є  предметом   спору .

Крім того,  доводи  позивача з посиланням на  висновки семантико-текстуальної експертизи   щодо  розяснення  змін  до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15  листопада 2017 року № 851,  відхиляються , оскільки  відповідно до ч.1 ст.113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що  судом  першої  інстанції   рішення  в частині  відмови в перерахунку  пенсії   прийнято  з порушенням  норм  матеріального  права  та висновки  суду  не  відповідають обставинам   справи   наявні  підстави  для  його скасування   з  ухваленням   нового   рішення   про задоволення    в  цій частині   адміністративного   позову   позивача.    

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Також, згідно п.4 ч.1 ст.322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, в тому числі, встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331,370, 371 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зупинення провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі № 816/26/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 06.12.2017 №639 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3; зобовязання Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року; зобовязання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області подання звіту про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили; допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 639 від 06.12.2017 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3.

Зобовязати Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Зобовязати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

В іншій частині рішення ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі № 816/26/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5
Судді(підпис)  (підпис) ОСОБА_6   ОСОБА_7