-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Заявка на кредит онлайн        Бесплатные кредитные карты        Реклама в анонімних оголошеннях    ☢ ☢

В Раду внесено черговий проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

вноситься народним депутатом України 
А.В. Яценко 

ЗАКОН УКРАЇНИ 
Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 

І. Внести до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) такі зміни: 

У статті 1 частину другу доповнити абзацами другим та третім такого змісту:

«забезпечення в повному обсязі визначених соціальних прав та державних соціальних гарантій; 

недопущення звуження будь-якими органами державної влади, іншими особами та громадянами, визначених прав та гарантій особам, які постраждали внаслідок радіоактивного забруднення». 

У частині першій статті 11: 

пункт 4 викласти в такій редакції: 

«4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років;»; 

доповнити пунктом 7 такого змісту: 

«7) особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 

У статті 13: 

у частині другій слова «медичного обстеження, лікування» замінити словами «, безперебійного та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, лікування в тому числі реабілітації, стоматологічної і протезної допомоги, забезпечення лікарськими засобами»; 

доповнити новою частиною третьою такого змісту: 

«Особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або осіб евакуйованих із зони відчуження, і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право за рахунок бюджетних коштів на щорічне повне медичне обстеження (диспансеризацію) та лікування у спеціалізованих медичних закладах, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 

Пункт 4 частини першої статті 14 викласти в такій редакції: 

«4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років, – категорія 4». 

Статтю 19 доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту: 

«Забороняється будь-яке звуження чи обмеження надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються й інші пільги та компенсації передбачені законодавством». 

У частині першій статті 20: 

пункт 1 викласти в такій редакції: 

«1) безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів»; 

у пункті 6 після слів «спеціалізованих стаціонарах» доповнити словами «у тому числі безперебійне та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, реабілітації, стоматологічної допомоги та при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном. Порядок здійснення зазначених видатків за рахунок державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України». 

У частині першій статті 21: 

у пункті 1 після цифри «3,» доповнити цифрою «4,»; 

пункт 6 доповнити словами «але не менше ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць»; 

У статті 22 частину третю виключити. 

У статті 24 частину другу виключити. 

Статтю 29 викласти в такій редакції: 

«Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами харчування 

Потерпілі діти відповідно до фізіологічних (медичних) норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, забезпечуються продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону». 

У статті 30: 

у частині першій: 

включити пункт 1 такого змісту: 

«1) повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України»; 

включити пункт 3 такого змісту: 

«3) безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»; 

у пункті четвертому: 

слово «ліків» замінити словами «без обмежень лікарських засобів», пункт; 

пункт доповнити словами такого змісту: 

«безперебійне та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, реабілітації, стоматологічної допомоги та при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном. Порядок здійснення зазначених видатків за рахунок державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України»; 

включити пункт 8 такого змісту: 

«8) щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, сім’ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні»; 

пункт 11 викласти в такій редакції: 

«11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на радіоактивно забруднених територіях, а також дітей з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти (у тому числі якщо дитині за станом здоров'я необхідна спеціальна дієта і вона не може харчуватися за місцем навчання та/або в закладі освіти відсутні умови для харчування дітей), а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, а дітям з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи – за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановленого на 1 січня відповідного року. 

Кабінет Міністрів України забезпечує перегляд затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до зростання індексу споживчих цін на продукти харчування не менше одного разу на рік»; 

частину сьому виключити. 

Частину другу статті 49 виключити. 

Частину першу статті 50 доповнити словами такого змісту: 

«і не може бути нижчою 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність». 

Частину першу статті 51 доповнити словами такого змісту: 

«і не може бути нижчою 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність». 

Частину першу статті 52 доповнити словами такого змісту: 

«в розмірі не менше 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України»; 

У статті 54: 

у другому реченні частини першої слово «Дружинам» замінити словами «Непрацездатним членам сім'ї, які були на утриманні годувальника та дружинам»; 

після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту: 

«Розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: 

по І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; 

по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; 

по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком; 

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком»; 

у зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою. 

Статтю 58 викласти в такій редакції: 

«Стаття 58. Пільги з виплати пенсій працюючим пенсіонерам 

Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі, без урахування одержуваного заробітку (доходу) та незалежно від місця роботи. 

Забороняються будь-яке обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 

Частину третю статті 67 виключити. 

II. Прикінцеві положення 

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і вводиться в дію з першого січня 2019 року. 

Установити, що будь-які обмеження щодо максимального розміру доплат, пенсій і компенсацій, або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не застосовуються до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

3. Кабінету Міністрів України: 

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом: 

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; 

під час підготовки проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачити фінансування, необхідне для реалізації положень цього Закону. 

Голова Верховної Ради 
України                                                                                                                              А.В. Парубій


ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки»

Зміст положення (норми) чинного законодавства
Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Стаття 1. Мета та основні завдання Закону
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:


положення відсутні


пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

Стаття 1. Мета та основні завдання Закону
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:
забезпечення в повному обсязі визначених соціальних прав та державних соціальних гарантій;
недопущення звуження будь-якими органами державної влади, іншими особами та громадянами, визначених прав та гарантій особам, які постраждали внаслідок радіоактивного забруднення;
пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

Стаття 11. Визначення осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.


положення відсутні



Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Стаття 11. Визначення осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
7) особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Стаття 13. Обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи
Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:
1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.






положення відсутні
Стаття 13. Обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи
Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:
1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного, безперебійного та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, лікування в тому числі реабілітації, стоматологічної і протезної допомоги, забезпечення лікарськими засобами і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або осіб евакуйованих із зони відчуження, і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право за рахунок бюджетних коштів на щорічне повне медичне обстеження (диспансеризацію) та лікування у спеціалізованих медичних закладах, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стаття 14. Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 1011 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році,
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті.

Стаття 14. Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 1011 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році,
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;
4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті.

Стаття 19. Надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.


положення відсутні
Стаття 19. Надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.
Забороняється будь-яке звуження чи обмеження надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються й інші пільги та компенсації передбачені законодавством.
Стаття 20. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1
Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

6) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;








Стаття 20. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1
Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів;
6) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах, у тому числі безперебійне та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, реабілітації, стоматологічної допомоги та при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном. Порядок здійснення зазначених видатків за рахунок державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України;

Стаття 21. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2
Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;
6) забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;


Стаття 21. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2
Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;
...
6) забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, але не менше ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць;

Стаття 22. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3
Особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
...
Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3
Особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
...


виключити

Стаття 24. Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 статті 20, пунктом 15 статті 22.
Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 24. Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 статті 20, пунктом 15 статті 22.


виключити
Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами харчування
Потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону.

Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами харчування
Потерпілі діти відповідно до фізіологічних (медичних) норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, забезпечуються продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону
Стаття 30. Пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам
Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:


положення відсутні





положення відсутні




4) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);




положення відсутні






положення відсутні






11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього Закону), а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;













Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 30. Пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам
Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;
3) безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України;
4) безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я), безперебійне та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, реабілітації, стоматологічної допомоги та при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном. Порядок здійснення зазначених видатків за рахунок державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України;
8) щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, сім’ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні;
11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на радіоактивно забруднених територіях, а також дітей з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти (у тому числі якщо дитині за станом здоров'я необхідна спеціальна дієта і вона не може харчуватися за місцем навчання та/або в закладі освіти відсутні умови для харчування дітей), а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, а дітям з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи – за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановленого на 1 січня відповідного року.
Кабінет Міністрів України забезпечує перегляд затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до зростання індексу споживчих цін на продукти харчування не менше одного разу на рік.

виключити
Стаття 49. Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Стаття 49. Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

виключити
Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1
Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1
Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України і не може бути нижчою 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4
Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.



Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4
Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України і не може бути нижчою 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 52. Щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи
Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.




Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Стаття 52. Щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи
Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі не менше 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Стаття 54. Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.



положення відсутні









Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Стаття 54. Державна Пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Непрацездатним членам сім'ї, які були на утриманні годувальника та дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
по І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;
по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;
по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.
Умови, порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Стаття 58. Виплата пенсій працюючим пенсіонерам
Тимчасово, по 30 вересня 2017 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону:
особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру""Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
у період роботи особи (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З 1 жовтня 2017 року виплата пенсії працюючим пенсіонерам у період роботи поновлюється у встановленому цим Законом розмірі.

Стаття 58. Виплата пенсій працюючим пенсіонерам
Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).
Забороняються будь-яке обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стаття 67. Порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом
Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Стаття 67. Порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом
Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".


виключити

Народний депутат України А.В. Яценко


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На даний час основним документом, що визначає базові положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їх життя і здоров’я залишається прийнятий 28 лютого 1991 року Українською РСР Закон №796-XІІ «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи». Цим Законом держава взяла на себе обов’язок захисту та повного відшкодування шкоди громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розв’язання проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. В Законі, серед іншого, прописані гарантії підвищених основних та додаткових пенсій та щорічна матеріальна допомога на оздоровлення.
Обов’язок держави щодо відшкодування шкоди, завданої Чорнобильською катастрофою, випливає також з положень Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року відповідно до Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» від 12 липня 1996 року № 334/96–ВР.
Положеннями статті 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Тобто, з даних положень слідує, що держава зобов’язана належно та в повному обсязі забезпечити всі гарантії, пов‘язані зі шкодою, завданою особам наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Та нажаль, як показала практика, майже усі задекларовані права та пільги існували лише на папері, адже зa двaдцять сім рoків своєї дії зазначений Закон жoднoгo рaзу нe фінaнсувaвся в пoвнoму обсязі.
Загалом, в супереч нормам Конституції та діючого Закону протягом останній років грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи позбавили значної кількості від раніше встановлених пільг, виключаючи та змінюючи статті у ряді відповідних законів.
Підтвердження цьому є чисельні демонстрації та звернення від чорнобильських організацій з усієї України. У цих зверненнях громадяни наголошують на системному звуженні та порушенні їх законних прав та просять допомогти відновити справедливість.
Варто зауважити, що у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка увійшла в історію як найбільша техногенна катастрофа, були задіяні тисячі людей.
Багато з них отримали смертельну дозу опромінення, залишивши свої сім'ї без годувальників, багато – підірвали своє здоров'я і змушені лікуватися все життя за рахунок гарантованих державою компенсацій та пільг, які нажаль, постійно зменшуються та звужуються.
Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що боротьба з катастрофою для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи плавно перейшла в боротьбу за власні права на соціальний захист.
Отже, для відновлення прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та з метою забезпечення належного соціального захисту даної категорії осіб, було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки» та проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Прийняття цих законопроектів сприятиме відновленню соціальної справедливості та зменшенню соціальної напруги серед постраждалих громадян внаслідок аварії на ЧАЕС.

  1. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

В законопроекті пропонується встановити розміри мінімальних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пропонуються також заборонити будь-яке обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пропонується також скасувати обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та виплачувати їм пенсії у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу) незалежно від місця роботи, заборонивши застосування для них будь-якого обмеження, тимчасового чи постійного призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, в законопроекті передбачено включення до діючого Закону норм, що відновлюють пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам.

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, що відносяться до предмету правового регулювання законопроекту, регламентуються Конституцією України, законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Бюджетним кодексом України.
Реалізація положень законопроекту потребує внесення змін до Бюджетного кодексу України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація даного законопроекту не потребуватиме додаткових коштів із Державного бюджету України у поточному році.

6. Прогноз соціальних та інших наслідків прийняття законопроекту
Прийняття законопроекту сприятиме посиленню соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та дасть можливість забезпечити достойний рівень пенсійного забезпечення ліквідаторів та інших осіб з інвалідністю внаслідок катастрофи на ЧАЕС.
Крім того, буде створено умови реальної державної підтримки для реалізації конституційних прав громадян, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.


Народний депутат України А.В. Яценко

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free