Регіональну комісію зобов'язали видати посвідчення!

Категорія справи № 200/13177/19-а: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Надіслано судом: 12.03.2020. Зареєстровано: 12.03.2020. Оприлюднено: 13.03.2020.

Номер судового провадження: не визначено

---

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. Справа№200/13177/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Трофимчука В.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про:

- визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, зафіксоване у Протоколі №13 від 09.10.2019 року, в частині відмови у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1;

- зобов`язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1) серії А синього кольору та внести відповідне клопотання уповноваженій посадовій особі Донецької облдержадміністрації;

- зобов`язання Донецьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1) серії А синього кольору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в періоди з 27.04.1986 по 02.05.1986, з 03.06.1986 по 04.06.1986, з 27.06.1986 по 28.06.1986, з 08.08.1986 по 16.08.1986, з 22.08.1986 по 23.08.1986, з 27.08.1986 по 07.09.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 14.10.1986 по 16.10.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходився у 30-кілометровій зони Чорнобильської АЕС. У 1998 році позивача було визнано особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, про що було видано посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.07.1998 з встановленням у 2015 році додаткового статусу «учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Проте, згідно виписки з протоколу Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №13 від 09.10.2019 утвореною при Донецькій обласній державній адміністрації, у зв`язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження та поверненням особових справ заявників без розгляду на Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України визнано безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1. Вважає, що факт виконання робіт у зоні відчуження підтверджено належними документами. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Від Донецької обласної державної адміністрації на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (ч.1 ст.15 Закону №796). Отже, чинне законодавство передбачає, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є періоди роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Вважає, що чинне законодавство передбачає право перегляду вже наданих статусів. Зазначає, що в архівній довідці Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 31.05.2019 №647 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову строкову службу в складі військової частини 3217 з 14.12.1984 по 01.08.1986, але в списках військовослужбовців, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не виявлено, а тому для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС немає законних підстав. На підставі наведеного, представник Донецької обласної державної адміністрації вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представником Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на адресу суду надано відзив на адміністративний позов аналогічний за змістом віздиву Донецької обласної державної адміністрації, в якому також зазначено, що факт проходження позивачем військової служби у військовій частині №3217 не заперечується, але є документ який підтверджує, що в списках військовослужбовців, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не виявлено. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації надійшли заперечення, в яких зазначено, що в рішенні Регіональної комісії чітко зазначено: відмовити у встановленні статусу у зв`язку з непідтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження та визнати безпідставною видачу посвідчення. У листі Міністерства соціальної політики України додатково зазначено, що оскільки Регіональною комісією 26.06.2019 було вирішено направити документи на розгляд Комісії зі спірних питань в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, оскільки наявні дві довідки, в яких містяться суперечності щодо перебування у зоні відчуження (протокол від 26.06.2019 №9). Щодо посилання позивача на наявність у нього посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 01.07.1998, як безспірність його вимог щодо заміни посвідчення, зазначає, що 25.07.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» (далі - Постанова №551). Зазначеною постановою, крім зобов`язання обласних державних адміністрацій провести до 1 січня 2020 року заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень, також розроблено механізм реалізації цієї постанови. Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.12.2019 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 14.01.2020 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 14.01.2020 залучено до участі у справі №200/13177/19-а в якості другого відповідача Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (84122, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6). Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Призначено підготовче засідання на 11.02.2020 на 12 год. 45 хв.

Ухвалами суду від 11.02.2020 залучено до участі в адміністративній справі №200/13177/19-а у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Рум`янцева, 16, код ЄДРПОУ 25917627). Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2020 на 11:00 год.

У судове засідання, призначене на 03.03.2020 з`явився позивач та його представник, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання, призначене на 03.03.2020, з`явився головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Волкова К.В., доказів на підтвердження того, що зазначений представник має статус адвоката або є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичних осіб у порядку самопредставництва також не надано, що виключає можливість представництва в суді інтересів позивача відповідно до ст.131-2 Конституції України, ст.59 КАС України.

Представники відповідачів та третьої особи до судового засідання не з`явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_2 (а.с.7-8).

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у складі військової частини №3217 в періоди з 27.04.1986 по 02.05.1986, з 03.06.1986 по 04.06.1986, з 27.06.1986 по 28.06.1986, з 08.08.1986 по 16.08.1986, з 22.08.1986 по 23.08.1986, з 27.08.1986 по 07.09.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 14.10.1986 по 16.10.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходився у 30-кілометровій зони Чорнобильської АЕС (а.с. 17-18).

Згідно експертному висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної Ради від 16.01.1986 №16530/37-1 захворювання ОСОБА_1 пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з виконанням обов`язків військової служби (а.с. 21).

Як вбачається з довідки військової частини 3217 від 15.01.1993 №8 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 27.04.1986 по 02.05.1986, з 03.06.1986 по 04.06.1986 м.Припять, с.Рудня-Вересня (а.с. 19).

Відповідно довідки військової частини 3217 від 07.02.2020 №4/489 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 27.04.1986 по 01.10.1986 під час проходження строкової військової служби. Довідку видано на підставі книги обліку сержантів і солдатів запасу, які перебували на Чорнобильській АЕС.

01.07.1998 позивачу видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

Відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0596246 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 01.08.2015 у зв`язку з захворюванням пов`язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 20).

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 №551 позивачем для видачі посвідчення нового зразка 12.06.2019 подано до Регіональної комісії заяву про розгляд особової справи щодо встановлення статусу особи «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (а.с. 127).

До вказаної заяви позивачем надано копії наступних документів для встановлення статусу: паспорт, посвідчення, ІПН, вкладку від 02.10.2015 №686035 С, довідку МСЕК від 25.09.2015 №0596246 серії АВ, довідку МСЕК від 25.09.2015 №0040023 серії АБ, експертного висновку від 16.01.1998 №16530/37-1, довідку в/ч 3217 від 15.01.1993, фото, довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 25.09.2019 №179/ч/1307/1317, довідку Центрального відділу Національної гвардії України від 31.05.2019 №647.

Зазначені заява та документи за протоколом Регіональної комісії від 26.06.2019 №9 разом із особовою справою направлені на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населенні пункти зони відчуження (а.с.50).

Згідно довідки №647 від 31.05.2019 Центрального архівного відділу Національної гвардії України по архівних документах встановлено, що рядовий ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в складі військової частини 3217 з 14.12.1984 по 01.08.1986 на посаді водія автомобільної роти. В документах військової частини 3217, а саме в наказах командира військової частини 3217, в списках військовослужбовців, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не виявлено (а.с. 102).

У вищевказаних документах не зазначено кількість виїздів в зону відчуження.

Згідно з витягу з протоколу №13 від 09.10.2019 Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вирішила відмовити ОСОБА_1 у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв`язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження (а.с. 112).

Позивач оскаржує вищевказане рішення, як таке що прийнято із порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно примітки до зазначеної статті, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених ст.17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих визначає Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі Порядок №551).

Відповідно до п.11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;

особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою; хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи - на підставі висновку уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1; потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4); особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5); особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6); особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7); дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки 8-10); громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну - відповідно до законодавства; дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов`язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, - на підставі документів про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою, - на підставі документів про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

Як зазначено судом вище, у періоди з 27.04.1986 по 02.05.1986, з 03.06.1986 по 04.06.1986, з 27.06.1986 по 28.06.1986, з 08.08.1986 по 16.08.1986, з 22.08.1986 по 23.08.1986, з 27.08.1986 по 07.09.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 14.10.1986 по 16.10.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходився у 30-кілометровій зони Чорнобильської АЕС, що підтверджується наступними документами: військовий квиток серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_1 у складі військової частини №3217 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходився у 30-кілометровій зони Чорнобильської АЕС; довідкою військової частини 3217 від 15.01.1993 №8, згідно якої ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 27.04.1986 по 02.05.1986, з 03.06.1986 по 04.06.1986 м.Припять, с.Рудня-Вересня.

Зазначені заява та документи за протоколом Регіональної комісії від 26.06.2019 №9 разом із особовою справою направлені на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики (а.с.50).

Згідно довідки №647 від 31.05.2019 Центрального архівного відділу Національної гвардії України по архівних документах встановлено, що рядовий ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в складі військової частини 3217 з 14.12.1984 по 01.08.1986 на посаді водія автомобільної роти

Крім того, позивачем надано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 видане 01.07.1998 та довідку МСЕК серії АВ №0596246 відповідно до якої встановлено третю групу інвалідності з 01.08.2015 у зв`язку з захворюванням пов`язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказане підтверджує те, що ОСОБА_1 - особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілий від Чорнобильської катастрофи, віднесений до категорії 1, щодо якого установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Зазначені докази є самостійною підставою для заміни (видачі) посвідчення відповідно до п.11 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, тобто стосуються безпосередньо позивача.

При цьому, суд зазначає, що з правової конструкції ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, вважаються учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , в силу ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважається учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні Комісії, оформленому протоколом №13 від 09.10.2019 на не підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження є безпідставним.

Крім того, суд зазначає, що позивач станом на час встановлення медико - соціальною експертною комісією причинного зв`язку його інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС вже мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на отримання статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії - 1, пов`язане саме з фактом встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС.

У свою чергу, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема категорії - 1, є одночасна сукупність таких умов: 1) встановлення цій особі інвалідності та 2) наявність довідки МСЕК про причинно - наслідковий зв`язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що позивач має всі юридичні підстави передбачені діючим законодавством на отримання посвідчення категорії 1.

Згідно ч.1 ст.77КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст.77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для встановлення статусу особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки воно є необґрунтованим та ґрунтується на припущеннях. Суд зауважує, що надані відповідачем докази, не свідчить про відсутність виконання позивачем робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.

Суд звертає свою увагу на те, що відповідачем не заперечувався зміст військового квитка позивача та довідки військової частини 3217 від 15.01.1993 №8 виданої позивачу та її дійсність.

Крім того, суд бере до уваги положення ч.1 ст.6 КАС Україниде зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Суд зазначає, що позивачу вже було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1), він користувався відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховував на стабільність і передбачуваність свого статусу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено факт відсутності позивача в зоні відчуження під час проходження військової служби у періоди з 27.04.1986 по 02.05.1986, з 03.06.1986 по 04.06.1986, з 27.06.1986 по 28.06.1986, з 08.08.1986 по 16.08.1986, з 22.08.1986 по 23.08.1986, з 27.08.1986 по 07.09.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 26.09.1986 по 01.10.1986, з 14.10.1986 по 16.10.1986, а тому рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №13 від 09.10.2019, в частинівідмови у встановлені статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є протиправним.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації внести відповідне клопотання уповноваженій посадовій особі Донецької облдержадміністрації та зобов`язання Донецьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1) серії А синього кольору, суд зазначає наступне.

Як вказано вище, п.11 Порядку №551 передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Враховуючи, що Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не прийнято рішення з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1) серії А синього кольору, отже позовні вимоги у цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано з винесенням Регіональною комісією рішення оформленого протоколом від 09.10.2019 №13 про відмову у встановлені статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зафіксоване у протоколі №13 від 09.10.2019, в частині відмови у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнання безпідставною видачу посвідчення позивачу та зобов`язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу позивачу посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1) серії А синього кольору.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, зясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що питання стосовно судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Питання стосовно розподілу інших судових витрат буде вирішено відповідно до ст.143 КАС України після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473), Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (84122, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум`янцева, 16, код ЄДРПОУ 25917627) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, зафіксоване у протоколі №13 від 09.10.2019, в частині відмови у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1.

Зобов`язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1) серії А синього кольору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 17.03.2020 на 14 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Встановити позивачу строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 03.03.2020.

Повний текст рішення виготовлено 12.03.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т. В. Загацька