Ліквідатори та евакуйовані чорнобильці вимагають висуджені гроші

Чорнобильці відсудили у Пенсійного фонду гроші і мають їх на рахунку, та не можуть отримати ні грошей, ні субсидії. Гроші нарахували, але не видають, бо Київ їх не переводить.

- Ніякої віри та надії вже немає, що щось зміниться, - каже колишня жителька Припятi Галина Коцюрба. – Мабуть, чекають, коли ми всі повмираємо. Дивлюся, інколи по телевізору розповідають наші політики, як вони вдячні ліквідаторам. Мене в такі моменти аж біль бере, бо знаю, як воно насправді.

Суд виграли – грошей не отримали

В Україні приймають гарні закони про захист чорнобильців, та чомусь не знаходять коштів на призначені виплати. І кожен рік провладні політики декларують, як вони вдячні ліквідаторам.

 

- Мій чоловік Олександр Волошко – ліквідатор, онкохворий, на лікування витрачаємо усю пенсію, - плачучи, розповідає Надія Волошко. – Він був на нічному чергуванні на станції, коли це сталося. Перші два дні працював на ліквідації, він рятував майбутнє, віддаючи своє здоров’я та ризикуючи життям. Ми навіть субсидії не можемо отримати, бо хоч ці гроші нарахували і вони вже рік «висять у повітрі», але потрапляють у довідку про дохід.

У кожної з жінок, які звернулися до редакції, своє горе та майже однакові історії. Всі вони виграли справи у суді та отримали виконавчий лист, за яким з Пенсійного фонду їм мали відшкодувати недодані пенсії. І Вінницьке управління Пенсійного фонду виконало судове рішення: пенсії нарахували. І, звичайно, виконавча служба відзвітувала про нарахування коштів. І що ж - з тих пір уже рік пройшов, а грошей немає. Також через те, що вони нараховані, субсидію або матеріальну допомогу отримати не можна.

- Після евакуації я отримала третю групу інвалідності, - каже Ольга Мазова. – Отримую мінімальну пенсію в тисячу вісімдесят гривень, а на ліки треба тисячу. Безкоштовні рецепти від держави видають на найдешевші ліки, та і то треба чекати по півроку. Було таке, що вже помер ліквідатор, і тут приходить рецепт на ліки.

Така ж історія в Галини Коцюрби, яка розповідає про маленьку пенсію, про походи по державних установах в пошуках допомоги.

- Все марно, - каже Галина. – Ми вже не віримо, що можливі якісь зміни.

Все буде, а коли - невідомо

Як пояснили в управлінні Пенсійного фонду, на виконанні в управліннях Пенсійного фонду України Вінницької області перебуває велика кількість судових рішень на користь позивачів у справах щодо перерахунку та виплати пенсій учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Пенсійний фонд проводить лише нарахування даних сум, включає зазначені суми до відомостей на виплату пенсій, а саму виплату не проводить. Це зумовлено тим, що фінансування витрат здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Що стосується сум доплат за судовими рішеннями, то дані виплати будуть проведені після надання фінансування з Державного бюджету України органам Пенсійного фонду.

 

Коментар юриста

Максим Пашковський(29), голова соціального проекту «Швидка юридична допомога»

У наш час почастішали випадки невиконання судових рішень. Для декого це стало нормою і такою собі практикою. Ті, хто зобов’язані виконати те чи інше рішення, успішно практикують його невиконання, прикриваючись хибним тлумачення нормативних документів.

Наприклад, така ситуація. Пенсійний фонд, керуючись хибним тлумаченням норм законів, вважає, що виконав рішення суду, нарахувавши компенсацію на особові пенсійні рахунки позивачів. Та фактично позивачі грошей не отримали. Де ж це бачено, щоб у цивілізованій країні, правовій державі, що має громадянське суспільство з можливістю реалізувати свої права та свободи, і де людина та її інтереси понад усе, стався такий прецедент – рішення суду виконане лише на паперах. Більш за все обурює зухвалість та самовпевненість особи боржника та державного виконавця, на якого покладено обов’язок виконати рішення та який несе кримінальну відповідальність у випадку ухилення від виконання такого рішення. З практики нашої громадської приймальні дедалі частіше видно, що люди погано розуміють функціонально-цільове призначення державних виконавчих органів. У пресі вони декларують себе як центри для обслуговування населення, а насправді є лише фіскальними органами.

Кредит довіри людей до державних структур не те що наближається до нуля, а вже має незворотній негативний характер. Все йде до того, що звернення до Європейського суду буде не винятком, а правилом. Нез’ясованим залишається у цій ситуації єдине запитання: що відбувається з величезними дотаціями країн Європи та США, які мають цільове призначення – соціальна допомога ліквідаторам та постраждалим від аварії на ЧАЕС? Складається враження, що структура державних органів України є сценою, де розгортається театральний фарс, у якому реалізувати свої свободи та інтереси громадяни мають право тільки на папері.

 ДЖЕРЕЛО