-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Заявка на кредит онлайн        Бесплатные кредитные карты        Реклама в анонімних оголошеннях    ☢ ☢

Чому рішення КС важливі для конституційної демократії

Реорганізація судової системи потроху знищує надмірний юридичний формалізм, який паплюжить ідею справедливості. У цьому процесі неабияке значення має аргументація позицій Конституційного Суду, які породжують зміни у сфері законотворення. Якими ж мають бути рішення у світлі цінностей конституціоналізму?

Зміна системи координат

Навесні буремного 2007 р. довкола будівлі КС відбувалися масові зібрання з вимогами ухвалення рішення щодо конституційності указу Президента про розпуск Верховної Ради. Тоді був важливим сигнал з боку єдиного органу конституційної юрисдикції у вигляді певного рішення, навіть ухвали, якою бодай було б відмовлено у вирішенні цього відверто політичного спору. Адже за таких обставин важливим є мотивація рішення, яким би воно не було. Однак цього не сталося — перепоною став брак мистецтва аргументації.

Аргументація рішень є ахіллесовою п’ятою вітчизняного правосуддя. Чому? У ньому наразі домінує юридичний формалізм. Деякою мірою картина змінюється останнім часом. Це пов’язано з реорганізацією самої судової системи. У цій системі координат особливо важливу роль відіграє саме КС, який, до речі, не належить до загальних судів. Його конституційна доктрина має вирішальний вплив на наукову доктрину та усталену практику загальних судів.

Згадаймо крилатий вислів: non in legendo, sed in intelligendo leges consistunt (закони слід не читати, а розуміти).

Раніше в деяких суддів склалася думка, що рішення КС не можна писати як наукові статті, оскільки вони застосовують закон. Про таких суддів Шарль-Луї де Монтеск’є говорив, що вони є лише «устами, якими промовляє закон». За вказаних обставин суддя має тільки ретранслювати текст Конституції.

Хоча насправді Конституція є результатом спільного творення загальних цінностей і принципів права. І ця система спрямована на утвердження цінності людини в її гідності. Організація суспільства в державу, що поважає гідність, передбачає систему процедур та інститутів, спрямованих на обмеження свавілля держави.

Інше питання, якщо судді обстоюють конституційну догматику. Вона ґрунтується на засадах цілісності, коли конституційні положення трактуються в єдності взаємних логічних зв’язків із застосуванням логічних прийомів юридичної аргументації. За таких вимог у тексті Конституції не міститься суперечностей. Завданням її інтерпретатора є забезпечення внутрішньої узгодженості, конкордації положень, виходячи з її загальної мети — утвердження прав людини.

Зі стандарту конкордації конституційних положень випливає вимога додержання засад юридичного силогізму, що передбачає дослідження фактичного та юридичного складу. Лише недавно КС відмовився від негативної практики відмови в дослідженні фактичних обставин.

Така відмова базувалася на міркуванні про те, що факти можуть установлювати тільки загальні суди. Хоча додержання конституційної процедури ухвалення правових актів виступає критерієм їх конституційності, що без фактичного складу неможливо встановити. Двічі КС чітко продемонстрував відмову від цього неправильного підходу при розгляді справ про конституційність мовного та референдумного законів.

Altissima guaegue flumina minimo sono labuntur — найглибші ріки течуть з найменшим шумом. Тому рішення КС потребують ретельної аргументації. Основним критерієм обґрунтування слугують загальні цінності та принципи права. Існують два основні рівні досягнення суспільної згоди щодо змісту конституційних цінностей та принципів, які служать сутнісним ядром (essential core) судового конституційного контролю.

Верифікація певних теоретичних положень досягається через розумність, тобто те, що в англо-американському праві характеризують як reasonability (розумність) і практичну корисність у сенсі ефективного здійснення прав людини. Наукові постулати таким чином досягають своєї функціональної мети в разі досягнення за їх допомогою певного чіткого алгоритму дій. Саме із цих причин вимога належної правової процедури часто є чи не вирішальною у визначенні того, чи мало місце свавільне втручання держави у сферу приватної автономії індивіда. Критерієм цього є принцип пропорційності, який згідно з рішенням КС №5-р/2018 є сутнісним критерієм допустимих рамок обмеження прав людини.

Сила аргументу має вирішальне значення для КС, який через певну логічну послідовність своїх рішень формує конституційну доктрину, яка, зокрема, випливає з його повноважень щодо офіційного тлумачення Конституції. Дуже важливим у діяльності Суду є зважування та оцінка висновків amicus curiae, які мають репрезентувати основні наукові школи України. У такий спосіб можна забезпечити діалог наукових доктрин і на основі зважування аргументів ухвалювати збалансовані та виважені рішення, основані на аналізі фактичного та юридичного складу справи. Особливе значення таке зважування аргументів має при розгляді конституційних скарг.

Глибина, розумність і розсудливість юридичної аргументації надає Конституційному Суду демократичної легітимації.

Взірці сучасного конституціоналізму

Tempora mutantur, et leges mutantur in illis — часи змінюються, і закони змінюються разом з ними.

Із цього випливає певна логіка формулювання конституційної юриспруденції як джерела права в Україні. Конституційна юриспруденція виражає сталі підходи до інтерпретації цінностей і принципів Основного Закону. На цій методологічній основі теперішній склад КС будує власну систему аргументації рішень, яка слугує інструментом забезпечення його незалежності серед інших органів влади.

У ст.92 закону «Про Конституційний Суд України» введено поняття юридичної позиції, яка є сукупністю певних положень, які лягають в основу аргументації рішення Суду.

Тому формування офіційної конституційної доктрини в Україні має таку логіку:

• формулювання в конкретній справі юридичної позиції;
• відтворення такої позиції в наступних рішеннях, якщо у справах подібний предмет та обставини;
• відображення основних положень цих рішень у правових актах, які ухвалюють органи публічної влади.

Також має місце можливість зміни юридичних позицій, яке ще йменують overruling, тобто зміною підходів конституційної юстиції:

• з метою забезпечення ефективного захисту прав людини;
• задля використання більш дієвих механізмів захисту прав людини, які випливають із рішень міжнародних установ, юрисдикцію яких визнала Україна;
• через істотну зміну обставин застосування конституційних положень у світлі структурних перетворень у суспільстві (досягнення науково-технічного прогресу, особливості економічного розвитку, зміни соціальної та демографічної динаміки тощо);
• внаслідок істотної зміни в правовому регулюванні;
• у силу наявності певної інституційної проблеми, яка заподіює значну шкоду правам людини та конституційному порядку.

Це вимагає від суддів КС бути носіями передових цінностей і принципів, бути здатними формувати якісно нові та прогресивні для людства ідеї й доктрини.

Для належного обґрунтування й доступності для загалу рішення КС мають містити 3 логічні блоки:

• аналіз нормативної основи справи та її фактичного складу;
• аналіз юридичних позицій учасників процесу та amicus curie;
• виклад загальних принципів та докладну аргументацію щодо окремих аспектів конституційності положень правового акта.

Натомість наразі Суд наводить певну тезу, далі — аналіз певного нормативного матеріалу, а потім — коротку аргументацію.

Завданням КС є утвердження конституційної демократії у світлі поваги до гідності, свободи, рівності та верховенства права.

Розумність і передбачуваність

Як загальні суди мають застосовувати положення Конституції як норми прямої дії? Є три критерії вирішення цього питання.

Насамперед може мати місце безпосереднє застосування загальним судом конституційного положення в разі, коли воно викладене чітко й не потребує бодай якоїсь конкретизації в законі.

Далі має місце пряма дія положень Основного Закону, яким дано офіційну інтерпретацію Конституційним Судом.

Найскладнішим є питання щодо алгоритму дії загального суду, коли при розгляді справи він має застосувати положення закону, яке суперечить Конституції.

Візьмемо до прикладу ч.4 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства. Мені складно уявити, що загальний суд з огляду на абз.2 ч.4 ст.7 КАС може ухвалити рішення по суті. Скоріше тут може буде прийнято ухвалу про зупинення розгляду справи по суті до вирішення КС питання про конституційність закону, що має застосувати цей суд. Верховний Суд має ухвалити рішення про звернення до КС із відповідним поданням, інакше його дії будуть розглядатися як порушення Основного Закону — свавільне обмеження доступу особи до конституційного судочинства.

Чому так? Це випливає із класичної дилеми supremacy of parliament (верховенства парламенту) v. judicial review (судового конституційного контролю). Суд загальної юрисдикції зв’язаний законом як актом парламенту, який репрезентує загальну волю. Водночас законодавець зв’язаний конституційним ладом, а тому в разі надмірного обмеження прав людини акти парламенту можуть бути визнані неконституційними.

За яких обставин загальний суд може ставити питання про конституційність закону перед КС? Основним критерієм тут має служити розумність (reasonability) і передбачуваність (foreseeability) закону. Згідно із засадами розумності положення законів мають бути придатними до застосування і не створювати надмірних обмежень та обтяжень у здійсненні прав і свобод людини, заперечуючи їх сутнісний зміст. Наприклад, критерію розумності не відповідає ситуація, коли міністр критикує уряд: за таких обставин міністр має просто йти у відставку.

Вимоги передбачуваності встановлюють такі стандарти формулювання закону, за яких особа могла планувати та передбачати наслідки своєї діяльності без надмірних обмежень та обтяжень. Тому й практика застосування закону не має бути надмірно формальною, свавільною та довільною (arbitrary)

Конституційний Суд будує власну систему аргументації рішень, яка забезпечує його незалежність від інших органів влади.

Михаил САВЧИН, директор НИИ сравнительного публичного права и международного права Ужгородского национального университета, профессор, д.ю.н.


Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free